Правда чи міф, що обмеження калорійності уповільнює старіння

0
Правда чи міф, що обмеження калорійності уповільнює старіння

Рестрикція калорій або обмеження калорійності їжі – популярний і модний напрямок, що прийшов із Силіконової долини. Однак це далеко не новий винахід, адже актуальність та правильність такої стратегії харчування перевірена століттями. Її популярність обґрунтована її ефективністю, а також думкою про те, що контрольована мінімальна кількість споживаних калорій здатна уповільнити старіння організму. Але чи це так? Ми вирішили розібратися в цьому питанні разом із експертом, лікарем-терапевтом австрійського центру здоров’я Verba Mayr Інною Решетовою.

Нині поширені різні методики застосування рестрикції калорій практично: лікувальне голодування, інтервальне голодування, розвантажувальні дні, низькокалорійна дієта, дієта 5:2 та інші.

Яким чином рестрикція калорій уповільнює старіння?

По-перше, обмеження калорій викликає в організмі цілу низку біохімічних реакцій, які призводять до підвищення чутливості рецепторів клітин до інсуліну. Це у свою чергу знижує рівень цукру в крові, а головне коригує інсулінорезистентність.

Підпішіться на наc в Facebook і Telegram, а також зручно читайте з мобільного GoogleNews.

Численними дослідженнями підтверджено, що інсулінорезистентність лежить у основі не лише цукрового діабету 2 типу, а й ожиріння, деяких серцево-судинних і онкологічних захворювань і навіть хвороби Альцгеймера.

Доведено, що при зниженні калорійності їжі та введенні достатніх інтервалів між їдою, рецептори клітини відновлюють чутливість до інсуліну і клітина, нарешті, починає отримувати всю необхідну їй глюкозу. При цьому інсулінорезистентність — одна з причин старіння тканин тіла, тобто лікувальне голодування можна вважати і інструментом антиейджингу. Експерименти на тваринах довели, що зниження калорійності всього на 15-20% продовжує життя вдвічі, а схожий ефект відбувається і у людей.

По-друге, рестрикція калорій активує білки сиртуїни, основна функція яких полягає у регуляції експресії генів, використовуючи епігенетичні механізми (тобто змінюючи ступінь конденсації хроматину). Ці білки безпосередньо беруть участь у усуненні пошкоджень ДНК, як відомо, теорія накопичень пошкоджень ДНК одна із загальновизнаних теорій старіння. За даними досліджень, активність білків сиртуїнів зростає натщесерце і між їжею (протягом 10-16 годин), а знижується після їжі.

По-третє, рестрикція калорій призводить до збільшення активності теломерази і відповідно збільшення довжини теломер. Висока активність теломерази асоційована з більшою тривалістю життя.

Обмеження калорій

Також посилюються механізми клітинної аутофагії. Дослідження одного з процесів аутофагії (всього їх три види), за яке Йосінорі Осумі отримав Нобелівську премію, пояснює, як клітини розправляються з відпрацьованим чи пошкодженим матеріалом. Відомо, що порушення у цьому процесі пов’язані з нейродегенеративними захворюваннями (такими, як хвороби Паркінсона, Альцгеймера та ін.). Також є дані, що на початковому процесі розвитку злоякісних утворень аутофагія сприяє гальмування процесу. Таким чином, обидва ці фактори перешкоджають процесам старіння і є біологічними механізмами, що працюють проти онкологічних та нейродегенеративних захворювань.

Крім того, рестрикція калорій та голодування посилює вироблення нейротрофічного фактора мозку (BDNF). Цей білок працює переважно в нервовій системі, допомагаючи виживати нейронам, що з’являється, збільшує чисельність і диференціацію нових нейронів і синапсів. Незважаючи на те, що переважна більшість нейронів у мозку людини утворюється внутрішньоутробно, деякі частини дорослого мозку зберігають здатність створювати нові нейрони зі стовбурових клітин під час нейрогенезу. Тому твердження про те, що нервові клітини не відновлюються, помилкове. Саме BDNF відіграє велику роль у відновленні та появі нових нервових клітин. Його активність і кількість збільшується саме при низькокалорійному харчуванні та достатньому рівні фізичного навантаження, і знижується при постійному переїданні, в режимі «безперервного харчування» та внаслідок малорухливого способу життя.

І, нарешті, розщеплення жирової тканини при рестрикції калорій дає величезний приплив сил: при розщепленні одного грама вуглеводів вивільняється 4 ккал, а при розщепленні жиру – 9 ккал.

Правильна рестрикція калорій справді запускає складний та багатогранний механізм, що працює в людському організмі. Однак, ключове слово ПРАВИЛЬНА. Занадто різка відмова від їжі може погіршити проблеми в організмі, тому рестрикція калорій повинна проходити під наглядом досвідченого лікаря, який контролює всі процеси за допомогою обстежень, аналізів. При необхідності він також може призначити вітаміни/мінерали/антиоксиданти та інші нутрієнти, а також контрольні дослідження для оцінки роботи організму.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я