Найпростіше перевірити самооцінку на прикладі нашого ставлення до образливих ситуацій, коли нас підводять навколишні чи життєві обставини. Психологи склали чек-лист того, як реагують на такі проблеми люди зі здоровою самооцінкою.
Ніхто не народжується уразливим. Ми отримуємо цю властивість як спосіб реагувати на нездійснені очікування. Не отримав бажаного – і образився. Так чинять маленькі діти, особистість яких лише формується: дозріває самооцінка, напрацьовуються навички самостійності. Доросла людина повинна вміти образам протистояти – її захищає внутрішня впевненість у власній цінності, яку вона сама виростила і усвідомила. Або не усвідомив і не виростив. Як перевірити власну зрілість та самооцінку на прикладі ставлення до образ, розповідають психологи.
Образився – значить, програв
Ображатися – це завжди програшна позиція. І чітко знайте, у момент, коли ви образилися, ви програли.
По-перше, тому, що образа руйнує. З погляду психосоматики, це агресія, спрямована всередину себе. Одне недобре слово провокує бурю поганих почуттів і думок на адресу кривдника. Негатив накручується, виношуються різні форми помсти – від повного ігнору до свідомих пакостей – образа підживлюється, росте і “пожирає” носія вже не образно, а соматично – у вигляді тілесних хвороб. Наприклад, онкологічні утворення в гінекології та андрології можуть бути відповідями на культивовані образи.
По-друге, образа є небезпечною як інструмент маніпуляції, щоб отримати бажане. В результаті люди відгороджуються стіною образи, страждають, терзають себе — втрачають більше, ніж здобувають.
По-третє, образа — показник незрілості особистості, дитячої десь інфантильної позиції. Коли людина не цілісна, не впевнена у власній цінності та знаннях, він шукає підтвердження своєї значущості в інших. І якщо замість похвали та підтримки отримує критику та осуд — ображається. Його очікування не виправдалися, і вийшла образа. Так і буде, поки не відремонтуєш самооцінку і не навчишся з будь-якої образливої ситуації виходити переможцем.
Перевіримо самооцінку?
Складіть список найважливіших, найголовніших у вашому житті людей. На якому місці у цьому спискуви? Повинні бути на першому.
Той, чий особистий «рейтинг» очолюють діти, батьки, чоловіки чи дружини, той мешкає взагалі не своїм життям — тільки для інших, для справи, для обов’язку. Власної цінності не відчуває, тому і оцінки, і подяки чекає також від інших, від справи та від боргу. А не отримуючи або одержуючи недостатньо, ображається. Людині з відчуттям власної цінності образа не може нашкодити. Вона може стати лише приводом задуматися про свою правоту, коректність поведінки, рівень підготовки — глибинну впевненість у значущості свого «Я» вона не торкнеться. Отже, які висновки можна зробити з образливої ситуації, маючи здорову самооцінку.
1. Зрозуміти, що поруч вчитель. Будь-який кривдник дається нам для науки, а не для покарання. Він покликаний показати, що з нами негаразд. Поставити собі слід два запитання. Чим я цю ситуацію притягнув: яке моє слово чи дія змусила людину покуситися на мою цінність, можливо, я сам не впевнений у своїх правоті, знаннях і вміннях? І як я можу це змінити: наприклад, визнати помилку, більше її не повторювати і попрацювати над собою та своїми навичками?
2. Знайти свій зиск. Як будь-який кривдник вчитель, так будь-яка образлива ситуація — навчальний посібник. І розглядати її треба з погляду власної вигоди. Це сталося, і це мені на руку. Чому? Допустимо, ваш партнер став холодно до вас ставитись. Перше бажання образитися та пред’явити претензію. Але це дитяча позиція. По-дорослому буде зрозуміти, що я хорошого від цього отримую? Питання, яке все розставляє на місця. Раптом ми починаємо усвідомлювати, що, маючи травматичний досвід стосунків, самі відчували страх близькості. І ця дистанція — шанс усвідомити справжню проблему та вирішити її у собі.
3. Знайти причину у собі. У всьому, що відбувається у світі, є причина, а якщо це відбувається з нами — то причина в нас. Треба запитати себе: чим це спровоковано? Припустимо, у стосунках із чоловіком жінка надто відкрилася, показала надмірну зацікавленість, «розчинилася» у партнері та отримала холод у відповідь. Ображатися марно, пред’являти претензії — безглуздо, завдання тепер — зайнятися собою, відчути свою цінність, стати самодостатньою, незалежною, яскравою і харизматичною. Простіше кажучи, полюбити себе та поставити на перше місце.
4. Позначити межі. Трапляється, що нас хочуть образити навмисно – принизити, знецінити, продавити. Традиційна реакція на таку агресію — образитися, закритися і вкотре сказати, що світ не справедливий. Доросла позиція у тому, щоб чітко позначити свої межі. Дати зрозуміти людині, що почули її думку, але з нею не згодні і вимагаєте поваги до своїх думок і цінностей. І або нас почують і змінять стиль поведінки, або стосунки припиняться. Відмова від спілкування – це також варіант позначити межі, за умови, що причини коректно пояснюють кривднику.
5. Поспівчувати кривднику. Часто навмисні нападки відображають проблеми нападаючих. І потрібно мати достатню внутрішню зрілість, цінність і самоповагу, щоб цьому грамотно протистояти. Якщо ми проаналізували ситуацію з чотирьох попередніх позицій і зрозуміли, що з нами все гаразд, треба дистанціюватися від образи і просто поспівчувати людині, яка в такий нездоровий спосіб справляється з особистісними негараздами.
Життя зі стану «хочу»
Щоб навчитися цінувати себе і поважати, треба навчитися жити зі стану «хочу». Ми часто живемо зі станів треба і повинно, хто, крім мене, не дбаючи про свої справжні потреби та призначення. Стан «хочу» дозволяє захотіти зрозуміти себе, дізнатися себе, навчитися бачити свої плюси і мінуси, а значить усвідомлено себе змінювати. Все це не включається моментально. Процес вимагає часу та роботи. Але результати коштують цього — лише змінивши себе та стан свого життя, ми можемо змінити саме життя.
