Чи вмієте ви мріяти? Здавалося б, що може бути простіше! Пляж, пальми, Ferrari Portofino, брендова сумка, кар’єрний зліт, вирішене квартирне питання… Але, виявляється, у цій важливій справі є свої секрети майстерності та прийоми, що допомагають приручити норовливу мрію.
Чому вчать марафони та карти бажань? Візуалізувати! Уявити яскраво, уявити повно, у найдрібніших деталях. Але чи цього достатньо? Звернемося за допомогою до психолога.
Популярна культура плавно зрушила фокус з роботи по досягненню цілей на «правильне мріяння». Мрійники радісно промотують ту частину, в якій треба конкретизувати мрію і швидко переходять до найприємнішого: лежать на дивані, бажають, чекають. Робити це можна щодня. Вранці та ввечері дивлячись на гарну картинку на стіні, яку порадили повісити експерти.
Але тут є дві новини, хороша і погана. Погана — такий підхід не надто працює. Хороша – досить лише трохи змінити технологію загадування бажань і все вийде.
Коли до мене звертаються із запитом на допомогу у виконанні мрії, перше і найголовніше що я роблю – чітко прописую цілі. Цілі, не мрії. Мрія така сутність, яка необов’язково передбачає досягнення, тоді як правильно поставлена мета буде досягнута неминуче.
Досяжність при постановці мети означає не “в принципі це може здійснитися”, зовсім ні. Це повністю прописаний план по досягненню мрії. Включно з чесним підрахунком необхідних ресурсів.
Такі різні фантазії
Якщо ви 31 грудня 2020-го спланували у 2021 році вивчити англійську, французьку та німецьку до стану вільного володіння, припускаючи, що на кожну мову треба по 2 години на день — це нереалістично. Насправді, для багатьох навіть одна мета, яка забирає дві години щодня — недосяжна.
Навіщо потрібний детальний план? Щоб не витрачати час та сили на те, що не справдиться. Щоб замість порожніх мрій робити те, що справді змінить ваше життя.
Тому що другий крок після прописування цілей – їхнє втілення.
Багато разів я чув, що найважливішим результатом психотерапії для пацієнта є повернення контролю над своїм життям. Не звільнення від тривоги чи образи, не впевненість у собі, саме відчуття і чітке розуміння, що тепер можна вибирати, яким життям жити.
Величезний мінус інфантильної позиції «хочу, щоби зі мною трапилося щось хороше» — безпорадність. Класно, якщо трапляється… а якщо ні? Якщо не досить часто, не в тому обсязі? Зробити, виходить, нічого не можна?
Якщо все добре спланувати та працювати потім щодня над метою, успіх неминучий. Але каверза в слові «працювати». Немає настрою, втомилася, треба прибрати у квартирі, відвести дитину, термінова справа, ще якась інша робота, болить голова… Зазвичай людина планує та не працює системно. Чи можна це змінити, і яку роль насправді грають маніфестації та візуалізації?
Що ви відчуваєте, коли уявляєте розкішний будинок, машину та інше? Радість? Задоволення? Спокій?
Зверніть увагу – все це на діяльність не надто тягне. Навіщо? Я вже молодець, я досягла. Можна насолоджуватися та відпочивати.
А тепер згадайте, що вам уявляється, коли ви думаєте про щось неприємне, що змушує вас боятися чи турбуватися. Ви бачите не результат, а процес.
Мозок запускає діяльність, представляючи процес. Бажаєте написати книгу і бути багатою та знаменитою? Уявляйте не червону доріжку та інтерв’ю, а роботу за комп’ютером. Свої переживання, вигадування тексту.
Це не так приємно, натомість створює необхідну мотивацію. Зовсім не хочеться уявляти? Можливо, план нереалістичний. Вважати, що ви зможете себе змушувати день за днем та годинами займатися неприємною роботою – утопія.
Але не хвилюйтесь, план загадування та виконання бажання є:
- Вивчити будь-яку систему цілепокладання (рекомендуємо систему СМАРТ, якщо не знаєте що це , “гугл в допомогу”)
- Правильно поставити ціль, особливу увагу приділити плану досягнення
- Візуалізувати робочий процес та у вільний час фокусувати свої думки на цьому процесі.
Чому важливо зосереджуватися та думати про мету у вільний час? Мозок має кілька режимів роботи. Коли ви думаєте над завданням, намагається щось зрозуміти, розібратися, ви використовуєте перший та основний режим. Якщо проблему не вирішено, мозок її починає крутити у фоновому, другому режимі, шукати асоціативні зв’язки з іншими областями та альтернативні варіанти. Звідси спалахи інтуїції, інсайти.
Нюанс у тому, що завдань у вас у житті багато, і треба якось вирішити, яку саме вибрати для обробки у фоновому режимі. Фокусуючись і емоційно переживаючи, ви піднімаєте важливість своєї мети для психіки, починаєте спрямовувати інтуїцію не на «який подарунок підійде мені найбільше…», «що вони про мене подумають…», а на «як би мені досягти…»
Ви можете керувати своїм життям. Будуйте плани, працюйте над ними щодня. Тоді ви не просто покладатиметеся на сліпий випадок і надію «ну раз я про це мрію, мій мозок помічатиме більше можливостей», але й зможете гарантовано досягти всіх своїх цілей. Тому що це залежатиме від вас — і ви маєте контроль над цією можливістю.
