“Насолоджуйся життям!” – девіз, під яким має прожити кожна людина, а особливо кожна жінка. Але коли насолоджуватися, якщо вранці навалюється проблема відірвати себе від ліжка, зібрати дітей до школи, приготувати сніданок, скласти список покупок. І це лише крапля в морі.
Небагато пощастило з люблячим, дбайливим чоловіком, який замість того, щоб себе шкодувати, безстрашно кидається на допомогу своїй половинці. Багаторічна втома позначається не тільки на настрої – згодом псується характер, а день бабака, завантажений словами «треба» та «повинна» ніколи не припиняється.
У статті історії жінок, які раптово зрозуміли «так із собою не можна» і докорінно змінили звички, позбулися непотрібного і стали набагато щасливішими.
Про оточення та тих, хто витягує останні сили
«Вийшла на роботу співробітниця із декрету. Всі ми на неї чекали і пам’ятали щасливою і життєрадісною дівчиною, та й, треба зазначити, я з нею була дуже близька в плані спілкування – Віка мені дуже подобалася – розумна, красива, стильна. Два роки декрету змінили її до невпізнання – постійне скиглення, скарги на чоловіка, плітки. Я її шкодувала, завжди давала поради, вислуховувала – потім помічала, що приходжу додому спустошена і в поганому настрої.
Як тільки перестала брати участь в обговоренні її проблем, і все пішло на лад».
Підбадьорити, вселити впевненість – це потрібна якість. Але варто врахувати існування такої соціальної групи, як «скаржники» – таким людям не потрібна підтримка та співчуття, корінь їхніх зол – внутрішні проблеми, які вони зможуть вирішити лише самостійно.
Результат спілкування з «вічними скиглями» – повна втрата сил і оптимізму, бережіть свій заряд для більш відповідних співрозмовників.
Невміння відпочивати
Синдром гіпервідповідальності поширений у 60% жінок. «Встигнути все, скрізь і на найвищому рівні» – девіз сучасної дівчини, яка хоче досягти успіхів у житті власними силами. Але іноді варто давати собі перерви.
«Будинок, робота, діти, сон – напевно, я зовсім загнала себе. У 29 років я виглядала на всі 40 – недоглянута, щось постійно жую на бігу, з шаленими очима. Але на те нам і дається молодість, щоб бігати? Я щиро так рахувала. Думала, на пенсії висплюсь, а поки що дозволяє здоров’я хотіла заробити скрізь і більше. Та й сім’я зобов’язувала, жила за графіком, де не було місця для прогулянок та розваг. Максимум, що я собі дозволяла – подивитися 5 хвилин серіалу, доки не звалюся в глибокий сон.
Перевернув моє життя один неприємний випадок. Ми купувалися з чоловіком у супермаркеті, коли він, сам того не помічаючи, повернув голову у бік доглянутої вродливої 20-річної дівчинки. Я не відреагувала, але в голові залишила замітку. Так, це прикро та дуже гірко, коли близька людина, ігноруючи всі твої заслуги, просто обертається на гарний фантик.
А раз у чоловіка є сили дивитися на всі боки, значить, знайдуться сили і щоб допомогти мені. Я стала щодня приділяти собі рівно годину часу. Не приготовлено поїсти – чоловік допоможе, дитині під силу самостійно взяти з шафи потрібну річ, взагалі без потреби я більше нічого не робила.
Як не дивно, хаос протягом тижня змінився ідеальним порядком, а я перетворилася із закатованої тітки на симпатичну, молоду та задоволену життям жінку».
Про інтелект
Здатність підтримати розмову на будь-яку тему і бути експертом у певній галузі – безпрограшний метод підвищення самооцінки. Рівень освіченості впливає на мову, а це, власне, формує твоє коло для спілкування.
“Я виросла у багатодітній родині з низьким статком. Після школи відразу ж пішла працювати, вступила на заочку – зі змінним успіхом вистачало на життя, але тоді я була сповнена оптимізму та віри у світле майбутнє.
Потім з’явився він. Сама не помітила, як так сталося, але ми почали жити разом. Сергій наполягав на тому, щоб я кинула навчання та роботу, благо, грошей завжди було з надлишком, і він ні в чому мені не відмовляв.
Все б добре, але десь за рік я почала постійно чути закиди – дурна, нічого не розумієш, неосвічена. Не лише з боку Сергія, а й від майбутньої свекрухи.
Життя у нас не склалося, але я досі вдячна цим людям за те, що вони запалили в мені бажання працювати над собою. Варто сказати, більше я подібних фраз на свою адресу не отримувала“.
Про любов до себе
Багато хто з нас страждає комплексом неповноцінності, і факторів може бути маса – від фігури, яка не підходить під модельні параметри до усвідомлення того, що достаток не вищий за середній.
Завжди буде хтось кращий, так влаштоване життя. Розвивайте свою індивідуальність.
«Природа подарувала мені дуже великий ніс, та й взагалі, зовнішність була далека від класичних канонів. До певного віку я мала проблеми зі спілкуванням, у школі постійно труїли однокласники. Найсумніше було те, що будь-яке «удосконалення» косметикою, виглядало чужорідно і робило зовнішній вигляд ще гіршим.
Вкотре, коли я ходила магазинами, виходячи з примірювальної, почула від однієї дівчини «Так це не ваш колір!». У той момент хотілося розплакатися – якби мої комплекси міг дозволити лише вдало підібраний шарфик.
Оля, та сама дівчина, виявилася стилістом-початківцем. Буквально за кілька тижнів ми зібрали мені вдалий гардероб, поміняли стрижку і просто потоваришували.
Через деякий час я помітила, що оточуючі реагують на мене зовсім по-іншому, змінилися стосунки на роботі, начальство почало помічати успіхи, кар’єра пішла вгору.
Насправді питання стояло навіть не в гардеробі, хоч відповідний стиль і дав хороший поштовх. Я стала собі подобатися, виникла впевненість у своїх силах, життя заграло по-новому».
Одкровення взяті з онлайн-щоденників LiveJournal та перероблені із збереженням анонімності користувачів.
