У кожному селі знайдеться хоча б одна людина, яка впевнено каже: «Картоплю треба садити тільки після Великодня!». А в сусідньому дворі інший авторитет скаже протилежне: «Якщо не посадив до Великодня — вже спізнився». І починається та сама історія, коли всі копають, а ти стоїш із відром і не знаєш — кидати бульбу чи ще день потерпіти.
Тож по-людськи розберемось, коли ж краще садити картоплю — до чи після Великодня, щоб і уродила, і не вимерзла, і в бадилля не пішла.
1. Орієнтуємось не на календар, а на ґрунт
Усі ці «до» і «після» працюють тільки тоді, коли ґрунт готовий. Бо якщо копнеш землю — а вона ще холодна, мокра і липне до лопати, то хоч три Паски пройди — нічого путнього з такої посадки не вийде.
Справжній показник — це +8…+10°C на глибині 10–12 см. Якщо вночі не морозить, а вдень лопата входить у землю легко — усе, можна сіяти.
2. У 2025 Великдень — 20 квітня. І це ще не пізно
Цього року Великдень пізній, тому ті, хто любить садити “після”, не прогадали — друга половина квітня ідеальна для посадки більшості сортів. Але якщо весна рання, сонячна і тепла — можна сміливо стартувати ще за тиждень до свят. Особливо з ранніми сортами, які потім даватимуть молоденьку картоплю ще до Петра й Павла.
3. У кого легкий ґрунт — садіть раніше, хто має глину — не поспішайте
Легка, піщана земля прогрівається швидше — тож там можна садити ще в середині квітня. А от на глині краще трохи зачекати, поки ґрунт не “роздуплиться” і не почне дихати. Бо якщо посадити у важкий, вологий ґрунт — картопля буде лежати, гнити або просто «дутись» до перших теплих ночей.
4. Хочеш ранньої картоплі — сади до, хочеш на зиму — сади після
Це вже більше з досвіду. Ті, хто хоче молоду, хрумку картопельку вже в червні, мають її посадити до Великодня. Але за умови, що тепло, і земля готова. А от середньо- і пізньостиглі сорти, які копають у серпні-вересні і закладають на зберігання, цілком нормально садити й після свят — тут головне, щоб встигла набрати силу до цвітіння.
5. Щоб не прогадати, краще сіяти в два етапи
Справжні досвідчені городники не заморочуються одним днем. Вони сіють у два заходи: частину до Великодня — під ранню копку, а частину — після, для зими. І тоді вже неважливо, якою буде погода чи фази Місяця. Урожай буде, бо розтягнута посадка — це ще й захист від несподіванок.