Тренд на чисту косметику з’явився кілька років тому, і з кожним роком проблема косметичних складів та вмісту в них токсичних інгредієнтів стає гострішою, поряд із трендом на свідоме споживання. Самостійно розібратися в складних інгредієнтах часом досить важко, тому ми склали список найсумнівніших із них, на які варто звернути увагу, вивчаючи етикетки бьюті-новинок.
Парабени
Парабени представляють цілу групу консервантів та антибактеріальних речовин, що запобігають поширенню бактерій та утворенню цвілі в продукті. Як показують дослідження, парабени імітують дію естрогену в людському тілі, завдаючи значної шкоди репродуктивним функціям організму, провокуючи збої у роботі щитовидної залози, ожиріння та численні різновиди раку, тісно пов’язані з гормональними порушеннями. Особливо впливають парабени на дівчаток у підлітковому віці і вагітних жінок. Європейська комісія заборонила використання кількох типів парабенів у продуктах особистої гігієни: ізопропіл-, ізобутил-, феніл-, бензил- та пентилпарабенів. Але в деяких країнах вони все ще використовуються.
Ароматизатори та фталати
До 3000 синтетичних чи натуральних хімікатів використовуються для надання засобу приємного аромату. Як правило, будь-який парфум прийнято вважати комерційною таємницею, яку категорично заборонено розголошувати. Також у запашних продуктах можна знайти фталати, які роблять запах стійкішим. Це хімікати, що використовуються в деяких засобах (лаках для нігтів, спреях для волосся, різного роду матеріалах із пластику), щоб робити їх гнучкими.
У складі на упаковці вони вказані у вигляді подібних позначень: DEP, BBzP, DBP та DEHP. Дослідження доводять безпосередній вплив фталатів на виникнення ожиріння, другого ступеня діабету, раку молочної залози, вроджених вад, безпліддя та серцево-судинних порушень. А запах сам по собі є мимовільним провокатором усіляких алергій та нападів астми.
Протягом останніх кількох років такі косметичні гіганти, як Unilever, Procter & Gamble, Johnson & Johnson активно виступають за повну відкритість у наданні інформації про вміст ароматичних речовин у складах.
Етоксілати
Включають поліетиленгліколь (ПЕГ), цетарети, олети та сульфати. Сульфати відповідають за піну в миючих засобах, таких як шампунь та косметичні продукти для вмивання.
Деякі сульфати є синтетичними, у той час як інші отримані із сірки та нафти, а також із природних джерел, таких як кокосова та пальмова олії. Сульфат натрію сам по собі є дуже жорстким миючим інгредієнтом, саме тому він має погану репутацію серед засобів догляду за волоссям. Справа в тому, що лаурилсульфат натрію перетворюють на лауретсульфат натрію за допомогою процесу, званого етоксилюванням. Побічним продуктом цього процесу є 1,4-діоксан, хімічна речовина, яку Агентство з охорони навколишнього середовища (EPA) вважає за можливий канцероген для людини.
У липні цього року мережа ретейлерів Sephora запровадила обов’язкову вимогу для брендів – проводити тестування на допустиму наявність 1,4-діоксану.
Формальдегід
Найбільш сумнозвісний консервант за всю історію, формальдегід, як правило, зустрічається в кератиновмысних продуктах для волосся. Формальдегід всесвітньо відомий як антропогенний канцероген, тобто інгредієнт, що викликає рак у людей, саме тому дана речовина і всі субстанції, що побічно відносяться до неї, були категорично виключені зі складів більшості косметичних засобів, таких як, наприклад, лак для нігтів. Для деяких салонних кератинових процедур застосовується цей небезпечний компонент. Особливо він небезпечний для стилістів по волоссю, які змушені проводити в закритому приміщенні більшу частину свого часу. Біль у горлі, носова кровотеча, червоні очі – це одні з небагатьох побічних ефектів.
Продукти нафтопереробки
Мінеральна олія (вазелін, парафін) є широко використовуваним зволожуючим засобом, отриманим з нафти, і часто міститься в бальзамах для губ та кремах для обличчя. Існує близько тисячі причин уникати нафтопродуктів з погляду екологічності. Необроблені або трохи оброблені мінеральні олії, що використовуються у виробництві (а не косметичний сорт, вказаний у бальзамі для губ), відзначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я як канцерогени. Після чергового дослідження 2016 року вчені закликали скоротити кількість інгредієнтів на мінеральній та нафтовій основі, які потрапляють до організму, «у більшості косметичних продуктів для губ».
Гідрохінон
Гідрохінон можна знайти в кремах і сироватках для шкіри з відбілюючим ефектом, що також активно застосовуються в лікуванні пігментації. Спочатку був схвалений 1982-го, але через кілька років його тимчасово вилучили з ринку з міркувань безпеки (виявилося, що продукт, про який йдеться, містив у собі ртуть). Гідрохінон пов’язують із виникненням ракових захворювань, ослабленням імунної системи, неправильним функціонуванням надниркової залози.
Тальк
Найпоширеніший інгредієнт у пудрах і тінях – це мінерал, що має у своєму складі магній, кремній, водень і кисень. Неочищений, невідфільтрований тальк може бути забруднений азбестовмісними речовинами, тобто канцерогенами.
Триклозан
Антибактеріальна та протимікробна хімічна речовина триклозан, що міститься в дезінфікуючих засобах для рук, милі, туші для вій і навіть зубній пасті, може бути однією з причин фіброзу печінки, раку шкіри та порушень гормональної системи. Його ефективність також опинилася під питанням. За результатами дослідження FDA (Управління з санітарного нагляду якості харчових продуктів і медикаментів), за властивостями його можна порівняти з шматком мила.
Кремній
Також відомий як силіконовий діоксид, кремній використовується як абсорбент у різних продуктах: від зубних паст до тональних засобів. Сама природа кремнію вкрай суперечлива. Тільки один вид офіційно дозволений для використання в косметичних засобах, а саме аморфний кремній, а не кристалічний, також відомий як кварцовий пил. Також у кремнію складні відносини із навколишнім середовищем. Стосується це продуктів із рідким діоксидом кремнію, який міститься у кожному праймері для обличчя, – силіконом. Деякі силікони не є біорозкладними.