Дослідження показують, що позитивне ставлення до старіння може призвести до довшого і здоровішого життя, тоді як негативні переконання можуть мати надзвичайно згубний вплив. Згідно з численними дослідженнями, які охоплюють нині п’ять десятиліть зроблено висновок, що нам усім було б добре сприймати старість з більш позитивним ставленням, оскільки воно може діяти як потужний еліксир життя.
Подробиці
Люди, які бачать процес старіння як потенціал для особистого зростання, як правило, мають набагато краще здоров’я у свої 70, 80 і 90 років, ніж люди, які асоціюють старіння з безпорадністю та занепадом. Ці відмінності відображаються на біологічному старінні їхніх клітин та загальній протяжності життя.
З усіх тверджень, які британський письменник Девід Робсона досліджував у своїй новій книзі про зв’язок між розумом і тілом “Ефект очікування: як ваш спосіб мислення може змінити ваше життя”, ідея про те, що наші думки можуть впливати на наше довголіття, була найдивовижнішою.
Наприклад в одному з експерементів проведенному в 1979 році група 70- та 80-річних жінок і чоловіків пройшла різноманітні когнітивні та фізичні тести, перш ніж їх відвезли на тиждень у сусідній монастир, який був відремонтований у стилі кінця 1950-х років. Все було ретельно підібрано для історичної точності – від журналів у вітальні до музики, що грає по радіо, і фільмів, доступних для перегляду.
Дослідники попросили учасників жити так, ніби це був 1959 рік. Вони повинні були написати свою біографію для тієї епохи в теперішньому часі, і їм сказали діяти якомога незалежніше. (Наприклад, не просити допомоги, щоб перенести свої речі до кімнати.) Дослідники також двічі на день організовували дискусії, в яких учасники мали говорити про політичні та спортивні події 1959 року так, ніби вони зараз тривають. Мета полягала в тому, щоб через усі ці асоціації викликати почуття, що вони відчувають себе молодшими.
Щоб створити порівняння, дослідники провели другий ретріт через тиждень із новою групою учасників. Хоча такі фактори, як декор, дієта та соціальні контакти, залишилися незмінними, цих учасників попросили згадати минуле, не ведучи себе так, ніби вони знову переживають той період.
Більшість учасників продемонстрували певні покращення від базових тестів до тестів після закінчення експерименту, але найбільший позитив виявили саме в представників першої групи, які більш повно занурилися у “світ 1959 року”. Наприклад, шістдесят три відсотки отримали значний виграш у когнітивних тестах. Їхній зір став гострішим, суглоби — гнучкими, а руки — спритнішими, оскільки запалення від артриту відступило.
Наступний експеримент провела Бекка Леві з Єльської школи громадського здоров’я. В одній зі своїх найперших статей вона вивчила дані з виходу на пенсію людей в штаті Огайо. Вона дослідила понад 1000 учасників з 1975 року.
Середній вік учасників на початку опитування становив 63 роки, і незабаром після приєднання до когорти пенсіонерів їх попросили висловити свою думку щодо старіння. Наприклад, їх попросили оцінити свою згоду з твердженням: «У міру дорослішання ти стаєш менш корисним». Досить дивно, але Леві виявила, що в середньому людина з більш позитивним настроєм прожила 22,6 років після початку дослідження, тоді як люди з гіршими інтерпретаціями старіння – лише 15 років.
Останні результати свідчать про те, що вікові переконання можуть відігравати ключову роль у розвитку хвороби Альцгеймера. Відстежуючи 4765 учасників протягом чотирьох років, дослідники виявили, що позитивні очікування щодо старіння вдвічі зменшили ризик розвитку хвороби, порівняно з тими, хто бачив старість як неминучий період занепаду. Дивно, але це стосується навіть людей, які носили варіант гена APOE, який, як відомо, робить людей більш сприйнятливими до захворювання. Позитивний настрій може протидіяти успадкованій хворобливості, захищаючи від хвороб.
Якщо ви пов’язуєте свій похилий вік зі слабкістю та інвалідністю, ви, можливо, будете рідше займатися фізичними вправами з віком, і ця відсутність активності, безсумнівно, посилить вашу схильність до багатьох захворювань, включаючи хвороби серця та хворобу Альцгеймера.
