Навколо кризи середнього віку безліч стереотипів. Наприклад, вважається, що до нього більше схильні чоловіки, і вони через це роблять необдумані вчинки. Вчені зібрали достатньо даних, щоб розвіяти такі помилки. Дехто взагалі сумнівається, що ця криза існує.
Час ключових питань
Ще не старий чоловік, успішний банківський службовець та батько двох дорослих дітей, раптом стає дратівливим, починає носити яскравий одяг та краватки яскравого кольору. На всі заощадження купує дорогу машину, кидає дружину і летить з новою пасією вдвічі молодшою за нього на Мальдіви. Приблизно так багато хто малює в уяві картину кризи середнього віку. Але чи це відповідає дійсності?
Психотерапевт канадського походження Елліот Жак у статті 1965 року про геніїв використовував термін “криза середнього віку”, щоб охарактеризувати період життя, коли людина вперше усвідомлює кінцівку буття. У творчих людей це може вилитися у створення шедеврів, як, наприклад, у випадку Данте.
Широкій публіці поняття mid-life crisis стало відоме завдяки книзі журналістки Гейл Шили “Перехід”, що вийшла 1976 року у США. Як стверджує Сьюзан Шміт із Кембриджського університету, кризу середнього віку насправді винайшли феміністки. Йдеться про етап у житті домогосподарки після сорока років, коли остання дитина закінчує школу та вирушає до коледжу. “Чим тепер наповнити життя? Чому я покинула навчання? Навіщо я присвятила себе сім’ї? Чому ніхто не сказав мені, що я можу влаштуватися на роботу?” Ці питання зводять жінку з розуму, вона звертається за допомогою до психоаналітика.
Навіщо приматам криза середнього віку
Реальність кризи середнього віку обґрунтовують так званою кривою щастя, графік якої має U-подібний вигляд та відображає залежність суб’єктивного відчуття благополуччя від віку. Цю схему ввели в обіг британські вчені у 2008 році, проаналізувавши дані про майже півмільйона громадян США та країн Західної Європи.
Згідно з висновками фахівців, американські чоловіки найменше почуваються благополучними до 53 років, європейські — до 46. Схожі результати і для жінок: 38 і 46 років відповідно. Пік депресій та тривожності у Великій Британії припадає на 46-річний вік. Приблизно така ж “крива щастя” спостерігається в 72 розвинених країнах.
Навіть у людиноподібних мавп відчуття щастя з віком описується такою самою U-подібною кривою, як показали в 2012 році вчені з Великобританії, США та Японії. Вони виходили з того, що криза середнього віку, що відповідає на графіку мінімуму, не можна пояснити наявністю маленьких дітей, а оскільки це явище спостерігається у представників обох статей, то причини не в менопаузі чи соціальній дискримінації. А що, якщо воно виникло ще у наших предків з еволюційних причин.
Щоб відповісти на це запитання, дослідники анкетували тих, хто доглядає мавп у зоопарках та наукових центрах. Було цікаво, як людина оцінює настрій вихованця. Усього зібрали відомості про 508 шимпанзе та орангутангів, встановивши, що і вони переживають кризу середнього віку.
Оптимістичний погляд на життя
Багато вчених знаходять концепцію mid-life crisis радше реалістичною. Психологічні проблеми саме в цей період життя фахівці пояснюють тим, що люди вперше починають замислюватися про прожите, оцінювати досягнуті результати, порівнюючи їх із стандартами, сформованими ще замолоду. Переоцінка життєвого шляху супроводжується депресією, тривожністю. Подолання кризи веде до подальшого розвитку чи стагнації.
Є альтернативна точка зору, згідно з якою в середині життя людина, навпаки, перебуває на піку соціального та професійного успіху. Інший підхід пояснює це особливостями особистості. У яскраво виражених невротиків криза може статися на будь-якому перехідному етапі — через погіршення фізичного самопочуття, зниження швидкості реакцій, проблем із пам’яттю та освоєнням наук, появи зморшок, сивого волосся, фінансової скрути у зв’язку зі смертю близьких.
Тим часом багаторічне дослідження Національного інституту старіння “Середній вік у США” (MIDUS) змусило засумніватись у існуванні U-подібної “кривої щастя”. Опитування тисяч американців у різні періоди життя показали, що більшість тих, хто досяг середнього віку, цілком задоволені життям і стабільністю і навіть відчувають підйом.
Вчені з Університету Арканзасу (США) вважають, що багато людей не проходять через mid-life crisis. Цьому сприяють певні особисті якості, що допомагають пом’якшити удари долі: націленість на зростання, наявність цілей, вміння справлятися з невідомістю та відкидати емоції, духовність, гумор, гнучкість життєвої філософії.