Цього року кожен із нас зазнав сильних стресів. І хоч як часто ми б не медитували (займалися йогою, робили дихальні вправи, вимовляли афірмації і т.д), факт залишається фактом: зміни звичного способу життя – серйозне навантаження для організму. Що вже казати про його реакцію на надзвичайні ситуації? Настав час навчитися з нею справлятися…
«Тривала психоемоційна перенапруга вводить людину в стан хронічного стресу, – пояснює Ольга Ошуркова, лікар-дієтолог та сімейний лікар. – І якщо нічого з цим не робити, можна зіткнутися із неприємними побічними явищами. Перша реакція організму – підвищення рівня кортизолу. В результаті ми стаємо нервовими, смиканими, з’являються проблеми зі сном та лібідо. У деяких випадках змінюється весь стероїдний профіль, оскільки кортизол і статеві гормони мають один “попередник”. Вага може спочатку знижуватись, а потім компенсаторно збільшуватися. Причому збільшуватися непропорційно споживаним калоріям! І навіть дотримання принципів правильного харчування не гарантує, що зайві кілограми не з’являться. До речі, не рідкість при підвищеному кортизолі та виникнення розтяжок».
Як бачите, не варто дивуватися, якщо ваш режим харчування та тренувань не змінився, а об’єми продовжують зростати. І тим більше не варто відмовлятися від їжі зовсім.
«Раціон має бути збалансованим та адаптованим для протистояння дії стресорів. – Щоб отримувати всі необхідні поживні речовини – а це білки, вітаміни груп В, С, Е та А, – потрібно включити до раціону багаті ними продукти: молоко, печінку, яйця, ікру, варені зелені листові овочі, пшеничні висівки. Білки потрібні для забезпечення багатьох процесів життєдіяльності організму, у тому числі для утворення білків плазми, ферментів, гормонів, антитіл, хромопротеїдів (гемоглобіну) та інших біологічно активних сполук. При цьому білки тваринного походження мають більш виражену дію: прискорення обміну речовин при їх прийомі настає через 1,5-2 години і триває через 6-7 годин після їжі».
Проте не завжди коригування харчування буває достатньо. Адже, якщо стрес був затяжним, в організмі відбулися й інші зміни. Дуже важливо перевірити рівень таких мікронутрієнтів, як магній, кальцій, залізо, вітамін D, вітаміни групи В (В12, В9), вітамін С.
Підвищений рівень адреналіну, кортизолу та деяких інших гормонів призводить до звуження кровоносних судин та підвищення артеріального тиску, розвиваючи запальні реакції судинної стінки.
Також стрес може стати стартовою ланкою порушення обміну ліпідів, що в деяких випадках призводить до атеросклерозу. Тому контролювати рівень тригліцеридів у крові просто необхідно.
І, звичайно, не варто забувати про тренування. «У давнину у відповідь на зовнішню загрозу (скажімо, зустріч із хижим звіром) відбувалася швидка мобілізація ресурсів організму, – нагадує Ольга Ошуркова. – Синтез кортизолу збільшувався, але за цим неминуче слідувало фізичне навантаження: треба було або тікати, або битися. Тому зараз під час стресу необхідно підвищити активність, щоб утилізувати стресові гормони. Особливо в цьому сенсі корисне кардіонаавантаження (біг, аєробіка, їзда на велосиеді тощо).
Підсумок простий: слухайте свій організм і, якщо йому потрібна допомога та підтримка, негайно їх надайте. Тим більше, що робити це зовсім нескладно!