Дженніфер Еністон стала прикладом актриси Голлівуду, яка відмовляється йти в тінь у свої 52. У цьому їй, безумовно, допомагає догляд за тілом, яке зірка підтримує в належній формі, чим викликає захоплення. В одному з інтерв’ю актриса поділилася своїми секретами та ритуалами, яких вона дотримується, щоб не “просто старіти”, а старіти красиво і залишатися приваблиивою.
“Ні” телефону зранку
Я не заглядаю в телефон протягом години після пробудження.
Іноді я проводжу без телефону більше години, і це дуже цікаво – отримувати повідомлення на кшталт “Привіт! Ти де??” Де я? Проводжу час із собою! Я прокидаюся зі своїми собаками. Ми виходимо на прогулянку, граємо, собаки роблять свої справи, повертаються, а потім йдемо снідати. Вони сідають і чекають, доки я готую їм їжу. Потім я говорю: “Можна!” Поки вони снідають, я ласую ранковою кавою. Кава для меен дуже важлива: я додаю протеїн, корицю, пакетик зі стевією, тому що я люблю солодке. Я нагріваю мигдальне молоко, поки все готується (іноді я дозволяю собі звичайне молоко). Почуваюся в такі моменти винною, але щасливо водночас. Якщо колись настане кінець світу і все зникне, моя кава не зникне. Виживе кава і таргани.
Ставтеся свідомо до інформації, яку ви слухаєте чи дивитесь
Важко обмежувати кількість новин, що надходять. Протягом минулого року ябула залежною від новин з останніми повідомленнями про пандемію, але також були періоди, коли я потребувала відпочинку від новин та від спілкування в соціальних мережах. Тому що масмедіа дуже токсичні. Я розумію безневинний сенс створення цих засобів комунікації, метою яких було об’єднання людей та створення соціальної спільноти. І це чудово, але тут є і зворотний бік – люди просто сидять на цих платформах і кидають емоційні списи в інших людей. І я не настільки товстошкіра, щоб витримати це. Тож тепер я просто не читаю коментарі. Це надає руйнівний вплив на людину, як я, яка вірить у прояв добра до своїх близьких та людей навколо. Мене справді лякає факт, що існує – такий негатив, шаленна лють та гнів. Звичайно, це результат невпевненості у завтрішньому дні, але все ж таки. Тому після того, як собаки нагодовані, а кава випита, насамперед я намагаюся приділити час медитації та ведення щоденника, а не перевірці Instagram. Медитації я присвячую 20 хвилин в InsightTimer. Я медитую без куратора, проте іноді проходжу доступні курси – у цьому додатку вони дуже гарні. Під час пандемії цей ритуал мені дуже допоміг. Після 20-хвилинної медитації я пишу в щоденнику. Іноді це просто потік свідомості на 10-12 хвилин, іноді я складаю список подяк.
Прийміть свій вік
Коли я була дитиною, моя мама завжди була здоровою та красивою. Вона завжди була прикладом для мене. Нам не дозволяли їсти шкідливу їжу, яку їли мої друзі. Коли я виросла, я зійшла з праведного шляху і почала їсти піцу та хліб. Такою була моя версія бунту, не наркотики та алкоголь. Я просто хотіла їсти смачну їжі з незрозумілим складом, як і всі. Але, потім я помітила, що почуваюся не дуже добре. Так я почала придивлятися до своєї мами, бабусі та інших старших людей у моєму житті.
У них не було тих знань та інформації про їжу та спорт, які є у нас зараз. Так, приємно бути у формі і добре виглядати – я вірю в інтервальне голодування, тому що його переваги доведені наукою. Тому харчування і спосіб життя – це основа основ.
Продовжуйте навчатися та займатись саморозвитком
Два роки тому я закінчила роботу над фільмом, і мені було дуже погано – я відчувала потребу та бажання отримати нові знання. Тож я запропонувала своєму менеджеру запросити різних людей із різних сфер поділитися своїми знаннями, хіба це не круто? Так щонеділі я зустрічалася з різними людьми, з якими ми говорили на різні теми. Наприклад, з Джессікою Йеллін про політику, з Джейєм Шетті про заземлення, з Девідом Сінклером про науку, про те, як жити і не старіти. Я просто люблю професора Сінклера. Мене просто зачаровує його думка, що старіння – це хвороба, і ми можемо їх лікувати! Я в тому віці, коли моє здоров’я цікавить мене більше, ніж будь-коли, і моє життя продовжується, хоча на думку суспільства мені треба йти в тінь. Ні і ще раз ні. Молодість для молодих, це я розумію. Але я хочу й надалі отримувати нові знання, які мене надихатимуть.
