Китайське вчення, яке називають мистецтвом невимушеного зусилля, допоможе впоратися з важкою життєвою ситуацією і по-новому поглянути на світ.
1. Відсутність дії не дорівнює байдикуванню
У-вей перекладається з китайської як «нічого не робити» або «дія без дії». Китайські філософи вважали його природним способом життя на противагу активному переслідуванню цілей або форсування подій.
Однак не варто плутати у-вей з неробством. Це не виправдання, щоб сидіти та критикувати інших. Відповідно до цього вчення, людина не повинна витрачати енергію марно, а діяти тільки тоді, коли настає слушний час.
2. Всесвіт не налаштований проти нас
Щоб жити відповідно до принципів у-вей, потрібно спочатку усвідомити свій зв’язок з усім у природі. І хоча у нас мають бути чіткі обмеження, як у дітей, які бігають і грають за огорожею парку, потрібно залишатися відкритими та не боятися вразливості. Тоді ми зможемо споглядати природу і відчути течію світової енергії, а потім навчимося діяти відповідно до неї.
Усвідомлення того, що нам не потрібно протистояти Всесвіту, що він не налаштований проти нас, принесе відчуття свободи.
3. Неспокійний розум слід заспокоїти
Навіть якщо ми не робимо жодних дій, наш мозок часто продовжує працювати. Відповідно до у-вей, утихомирити потрібно не тільки тіло, а й розум. Інакше ми не зможемо зрозуміти, чи діємо ми відповідно до світової енергії або просто потураємо своєму его.
Лао-цзи говорив, що треба спостерігати і навчитися прислухатися до власного внутрішнього голосу та до голосів нашого оточення.
4. Зміни неминучі, і це треба прийняти
Все у природі постійно змінюється. Ці зміни регулюються законами, які ми не можемо змінити, а часто навіть усвідомити. Тому боротися зі змінами марно. Це все одно, що намагатися зупинити зміну пір року або захід сонця. Прийнявши ці зміни у природі, ви зможете легше ставитися і до змін у собі.
Усі ми неминуче змінюємось. Спробуйте не протистояти цьому, а побачити позитивну сторону.
5. Безцільний рух
Нині відсутність мети вважається непристосованістю до життя. Проте сучасне життя навряд чи можна назвати гармонійним.
Китайський філософ Чжуан-цзи радив спосіб життя, який він називав безцільним рухом. Для пояснення він проводив аналогію з діяльністю художника чи ремісника. Талановитий різьбяр по дереву або вмілий плавець не обмірковує і не зважує послідовність своїх дій. Його навичка настільки стала частиною його самого, що він діє інстинктивно, спонтанно, не замислюючись про причини. Саме такого стану і прагнули досягти філософи за допомогою у-вей.
