Попіл на присадибній ділянці незамінний. Він служить добривом, ліками, засобом боротьби зі шкідниками та хворобами.
А ще будь-який землероб, який використовує цей чудо-порошок, знає, що попіл здатний змінювати рН ґрунту, залуджуючи його.
Але далеко не всі знають, що є попіл, що має протилежний ефект. Розглянемо особливості різних видів попелу та тонкощі його застосування.
Подробиці
Попіл з дерев
Попіл, що залишилася від спалювання дров, найпоширеніший варіант. Саме його мають на увазі, коли йдеться про корисні властивості розчинів з попелом для городу. Ними поливають рослини для поліпшення плодоношення, підвищення якості плодів та їхнього смаку.
Найкорисніший попіл той, що отриманий з листяних порід дерев – берези, клена, дуба, ясена, сливи. Але хвойні породи дерев за своєю корисністю мало чим поступаються листяним.
Попіл з дерева містить карбонати, які мають лужну реакцію. Поряд із гашеним вапном і доломітовим борошном, він є чудовим засобом для розкислення ґрунту. Найчастіше його використовують у дачному землеробстві.
Важливо: можна вносити не більше 0,5 кг на 1 кв. м.
Засіб допомагає боротися з килою, на яку хворіють всі хрестоцвіті (кіла розвивається тільки при підвищеній кислотності), покращує смак буряків і моркви (на кислих ґрунтах вони менш солодкі).
А ось при внесенні попелу під картоплю слід бути обережним, тому що сильне залужування сприяє розвитку парші.
Аналогічну дію має і попіл, отриманий від спалювання трав’янистих рослин та паперу.
Вугільний попіл
Попіл, який отримується в результаті спалювання кам’яного або бурого вугілля, кардинально відрізняється від деревного. Він містить сульфати, які надають йому кислу реакцію. Його в жодному разі не можна використовувати замість деревного, оскільки він закисляє ґрунт.
Зате на надмірно лужних землях вугільний попіл – незамінний помічник. Також він, розчинений у воді, ідеально підходить для внесення під кислолюбні рослини, наприклад, лохину або рододендрон.
Допоможе вугільний продукт і в тому випадку, якщо картопля сильно уражається паршою. Як говорилося вище, парша розвивається в лужних ґрунтах, а підкислення здатне позбавити картоплю цього захворювання.
