Цукор давно охрестили «наркотиком» 21-го століття, головним ворогом здоров’я, довголіття, молодості та стрункої фігури. Якщо звернутися до історії, то протягом багатьох століть цукор був недоступною розкішшю: це «задоволення» коштувало чималих грошей і буквально було на вагу золота.
Насправді цукор є абсолютною «пустушкою» для організму: в ньому не міститься ні мінералів, ні вітамінів. Ми вживаємо цукор не тому що це є необхідністю для нашого організму, а для власного задоволення від їжі. Ситуація посилюється ще й тим, що цей інгредієнт входить до складу багатьох продуктів готового вживання, які знаходяться на полицях магазинів. Таким чином, людина так чи інакше хоче вона того чи ні, вживає «прихований» цукор на щоденній основі, не підозрюючи про це.
Протягом останніх кількох років, виробники продуктів харчування, розуміючи, що багато споживачів «розкусили» шкоду підступного цукру, вирішили скористатися модою на ЗОЖ і замінити цукор на альтернативні та нібито безпечні підсолоджувачі. Але чи такі вони безпечні?
Мальтит
- «двійник цукру» у прямому та переносному значенні: високий глікемічний індекс викликає сплеск глюкози в крові, аналогічно цукру
- дуже калорійний, що відразу відбивається на фігурі
- може викликати здуття живота
Сорбіт
- може дати послаблюючий ефект, нудоту, блювання
- провокує алергічні реакції
- сприяє сечокам’яній хворобі
Ксіліт
- провокує висипання на шкірі, а також алергічні реакції
- досить калорійний, що, як і звичайний цукор, може позначитися на фігурі
- посилює апетит і потяг до солодкого
- перешкоджає засвоєнню поживних речовин із їжі
- токсичний
Аспартам
- негативно діє на сітківку ока, що може призвести до зниження зору.
- викликає алергію, головний біль, запаморочення та нудоту
- порушує травлення
- у порожнині рота перетворюється на формальдегід, а потім на мурашину кислоту, яка у свою чергу викликає метаболічний ацидоз (порушення кислотної рівноваги в організмі)
Сукралоза
- є одним з найчастіше використовуваних штучних підсолоджувачів у світі, який додають у страви та напої
- це хлороване похідне сахарози (містить хлор)
- у 600 разів солодший за цукор, але краще двічі, а то й тричі подумати, перш ніж з нею зв’язуватися — встановлено, що сукралоза негативно позначається на мікрофлорі кишечника, може викликати діабет, збільшує ризик виникнення синдрому подразненого кишечника та хвороби Крона.
- організм не може перетравлювати сукралозу, вона проходить через шлунково-кишковий тракт у незміненому вигляді, пошкоджуючи стінки кишечника (що призводить до синдрому «дірявого кишечника»)
- при нагріванні може формувати токсичні та канцерогенні сполуки
Стевія
відносно невинний підсолоджувач, який у 1985 році отримав погану славу: одне з досліджень стверджувало, що стевія має канцерогенну природу, що викликає мутації, але через 32 роки американські вчені вирішили змінити свою думку на підставі нових досліджень
Ерітрол
- провокує алергічні реакції
- викликає розлад шлунка
- не рекомендується дітям, підліткам та вагітним жінкам
Фруктоза
- призводить до підвищеного вмісту в печінці піровиноградної кислоти, яка у свою чергу перетворюється на жир (тригліцериди), в результаті все це відкладається в печінці, викликаючи її ожиріння
- привіт, животик! (потрапляючи в кров і поглинаючись жировими клітинами, збільшує в районі живота кількість загального жиру)
- порушує чутливість до інсуліну та підвищує ризик діабету
- побічним продуктом перетворення фруктози є сечова кислота, рівень якої значно підвищується в крові при надлишку надходження фруктози і може призводити до розвитку подагри та хвороб нирок
Сучасне харчування у 7 разів перевищує споживання фруктози, ніж у минулому столітті. Рекордсмени за кількістю фруктоз – це сиропи (кукурудзяний, топінамбура, агави), а також мед, фініки, виноград.
То як же бути?
Заміна цукру на альтернативні підсолоджувачі — це насамперед самообман. Коли ми підміняємо цукор аналогом, він продовжує взаємодіяти зі смаковими рецепторами, що відповідають за солодкий смак, та підтримує залежність від солодкого. Більше того, рецептори солодкого є не тільки в роті, а й у кишечнику, шлунку, мозку, жировій тканині, підшлунковій залозі та інших органах. Таким чином, замість очищення рецепторів ми отримуємо «підміну», яка приховано пролонгує залежність від нової «цукрової дози».
Більше того, стимулюючи ці рецептори, наприклад, у шлунку, організм реагує так само, як і на цукор – відбувається вироблення гормону голоду (греліну), тим самим різко зростає апетит і починається безконтрольний жор.
Дуже добре допомагає інтервальне голодування (проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж практикувати ІГ). Звичайно, крім режиму харчування варто звернути увагу на якість продуктів: чисте харчування без підсолоджувачів, відмову від напівфабрикатів, упор на цілісні продукти.
Коли все-таки хочеться додати “солодкості” в ту чи іншу страву (іноді є в цьому необхідність), краще використовувати натуральні підсолоджувачі (попри велику кількість фруктози в них), такі як ягоди, банани, фініки, виноградний сік.
Також підійде органічний кокосовий цукор чи стевія. Важливо, щоб це не увійшло до регулярної звички і було скоріше винятком, ніж правилом.
Пам’ятайте про формулу 90/10 — якщо у вашому раціоні на 90% чисте харчування, іноді можна собі дозволити з’їсти шматочок тортика з чистою совістю! Головне робити це не на голодний шлунок, а після щільного прийому їжі, щоб знизити інсулінове навантаження.
