Нерідко таким питанням задаються садівники, помітивши, що рослини в саду ростуть повільно, погано цвітуть, страждає і врожайність. Тим часом підвищити родючість ґрунту можливо.
Щоправда, універсального засобу немає. Потрібен індивідуальний підхід до кожного типу ґрунту.
Які ознаки вказують на проблеми із ґрунтом
У першу чергу, для оцінки якості землі на присадибній ділянці слід звернути увагу на її колір та структуру. Оцінювати відтінок ґрунту слід, поки він сухий. Для сухого ґрунту характерний світлий відтінок із розсипчастою структурою; у ньому багато піску.
Глинистий ґрунт має бурий колір. Він досить щільний, погано дренується. Зате пластичний, добре збирається у щільні грудки. Коріння рослин у такому ґрунті страждають від нестачі вологи та кисню. Крім цього, такий ґрунт повільно прогрівається.
Болотистий грунт може мати оливковий, іржавий або блакитний відтінок. Забарвлення може бути неоднорідним, у вигляді плям. Для такого ґрунту характерна підвищена кислотність, а калію, азоту та фосфору в ній не вистачає.
Дерново-підзолисті ґрунти мають білі або сірі відтінки. Для землеробства цей вид грунту мало придатний, оскільки бідний на мікроелементи. Цей вид ґрунту важкий, погано дренується та повільно прогрівається.
Як покращити ґрунт
Для підвищення родючості та поліпшення ґрунту потрібен індивідуальний підхід до кожного різновиду садового ґрунту. Для покращення якості сухого ґрунту потрібен час. Для досягнення гарного результату доглядати за ділянкою доведеться не менше 5 років.
Рекомендується регулярно проводити мульчування органікою шаром від 4-5 см.
Хороший ефект дає висаджування сидератів, внесення торфу, сухого листя, тирси.
Слід збагачувати такий ґрунт та мінеральними добривами. Чекати покращення якості сухого ґрунту протягом 5 років не варто. На ній можуть рости декоративні та лікарські рослини, деякі чагарники. При посадці в лунки рекомендується додавати невелику кількість поживного ґрунту. Це покращить приживання саджанців.
Глинистий, важко-глинистий грунт
Для підвищення проникності такого грунту для повітря потрібно внесення торфу, вапнякового борошна, компосту, перегною, піску, тирси. Добре вплине висадка сидератів та регулярне розпушування. За 5-6 років регулярного догляду сформується 15-20-сантиметровий родючий шар. На такому грунті можна вирощувати вологолюбні та морозостійкі рослини. Приживаються тут трав’янисті багаторічники, хвойні, цибулинні, ліани, черемха.
Болотистий (торф’яно-болотистий) ґрунт
У такому ґрунті рослини страждають від нестачі мінеральних речовин та холоду (особливо у морозні зими). Його слід збагатити мінеральними речовинами. А у разі підвищеної кислотності в болотистий ґрунт додають вапняні добрива. Коли ґрунт стане нейтральним, на ньому можна буде вирощувати практично будь-які культури.
Кислий ґрунт
На такому ґрунті добре росте картопля. Крім того, на кислому ґрунті можна вирощувати буряк, часник, капусту, щавель, журавлину, салат, горох, полуницю, огірки, лохину. Коріння рослин будуть розгалужуватися, а врожайність може знижуватися. Для поліпшення якості кислого ґрунту до нього вносять азотні добрива. Зменшити кислотність допоможуть цементний пил або мелене вапно.
Дерново-підзолистий ґрунт
Зазвичай він має кислу реакцію. Такий грунт потребує збагачення вапном, органікою та мінералами. У процесі перекопування додають компост та торф. При правильному підході можна покращити якість практично будь-якого типу ґрунту. Це поступово призведе до помітного підвищення врожайності та суттєвого покращення зовнішнього вигляду декоративних рослин. Важливо правильно провести діагностику та вжити відповідних заходів щодо покращення складу ґрунту.