Ярий часник – для тих, хто не любить клопоту з пророслими зубками в грудні. Росте довше, ніж озимий, але натомість лежить аж до весни й не висихає, як сірник. Правда, якщо посадити його не туди, не вчасно і не так, як треба – буде не часник, а декорація для супу. Щоб цього не сталося, розповідаємо, як зробити все правильно.
Коли садити, щоб не мучитися потім?
Ярий часник треба садити, коли земля вже відійшла від зимової сплячки, але ще не пересохла. Десь із кінця березня до середини квітня. Запізнилися? Не страшно, але якщо посадите в суху землю у травні, головки будуть дрібні, а сам часник – ніякий.
Є простий спосіб визначити, чи пора садити: берете лопату, пробуєте копнути грядку. Якщо не доводиться підстрибувати всією вагою на держаку – можна садити.
Місце має значення – не пхайте часник абикуди
Часник – не з тих, хто любить сирість. Посадіть його в низині, і він почне гнити, навіть не дочекавшись літа. Тому вибирайте сонячне місце, де вода не застоюється після дощів.
Ще один важливий момент – що тут росло до цього. Якщо на цій грядці минулого року була картопля, цибуля чи інший часник – краще пошукати інше місце. А ось після капусти, огірків або бобових часник росте, як на дріжджах.
Перед посадкою землю добре розпушують, додають перегній або компост, але без фанатизму – якщо переборщити, часник буде пухким і швидко зіпсується при зберіганні.
Зубчики – не всі підряд, а тільки кращі
Який посадите часник – такий і виросте. Тому вибираємо тільки найбільші, здорові зубчики. Дрібні залиште на борщ, бо з них великих головок не вийде.
Перед посадкою зубчики треба обробити – замочити на 30 хвилин у рожевому розчині марганцівки або солі (1 ст. ложка на 1 л води). Це вб’є всю нечисть, яка може ховатися під шкіркою.
Якщо хочете ще швидший ріст – замочіть у зольному настої (1 ст. ложка золи на літр води) на 10-12 годин. Так отримаєте здорове, міцне коріння вже на старті.
Як садити, щоб не наробити дурниць?
Головне правило – не заглиблювати часник занадто сильно. Для ярого оптимально 3-4 см – тоді він швидко проросте, але не вилізе з корінням нагору.
Між зубчиками має бути 8-10 см, а між рядками – 20-25 см. Не тисніть їх щільно, бо потім кожен боротиметься за місце, і вийде дрібнота. Зубчик садимо “носиком” вгору, щоб паросток не змушений був розвертатися в ґрунті.