У всьому винен фабінг — звичка відволікатися на безцільний скролінг стрічки під час будь-яких, навіть найінтимніших справ.
Начебто “розумні” телефони мали з’єднувати людей, полегшувати їхню комунікацію. Ми повинні були навчитися домовлятися про зустрічі та важливі справи, використовуючи чати та швидкі повідомлення.
Але вийшло те, що вийшло: тепер ми під час реальних зустрічей домовляємось «списатись і тримати зв’язок».
Хороший життєвий приклад: ви прийшли на побачення, і поки очікуєте офіціанта або своє замовлення, ваш супутник зосереджено перевіряє стрічку новин в Facebook або Instagram. Або ваш супутник раптом починає робити селфі, потім його обробляти, викладати, підбирати хештеги, а потім весь вечір із захопленням стежити за лайками та переглядами своєї фотографії.
Що таке фабінг?
Фактично, фабінг є неможливістю переключитися з віртуального світу на реальний світ — коли ми не випускаємо з рук наші гаджети навіть під час побачень або дружніх зустрічей.
Всі ті випадки, коли ми чули фрази на кшталт «Відключися від телефону і поговори зі мною», «Я договорю після того, як ти відкладеш телефон і почнеш мене слухати», «Вимкни телефон або я зараз же піду» — це були спроби вказати фаберу на його залежність, присоромити його і змусити поводитися добре.
Термін «фабінг» ще молодий: він з’явився лише 2012 року. Вигадала цей термін невелика група людей з рекламного агентства, і нове слівце відразу пішло «в народ»: у мережі з’явилася ціла кампанія проти фаббінгу.
Сюжети залежності від екранів стають центром формування нової кіно- та серіалоіндустрій: у будь-який сюжет — класичний, гумористичний чи трагічний — можна вписати смартфон. Згадайте приголомшливий успіх чорного дзеркала: чому цей жорстокий серіал став настільки популярним?
Тому що він розплющує очі на жахливу правду: нам простіше спілкуватися із віртуальними, ніж із реальними людьми. Багато хто з нас уже давно став фаберами.
Чому ми це робимо?
Термін «фабінг» є актом образи когось у соціальній обстановці, концентруючись на своєму телефоні, замість того, щоб розмовляти з людиною безпосередньо.
Цікавий факт: фабінг буквально «зростає» з інших наших проблем: з інтернет-залежності, доступного та звичного проведення часу за смартфоном, боязні прогаяти щось важливе, труднощів із самоконтролем. Все це, як за ланцюжком, веде до залежності від свого гаджета і, відповідно, до фаббінгу.
Як фабінг впливає наші відносини?
В інтернеті можна знайти дослідження європейських університетів щодо впливу фаббінгу на його жертв. Респондентам дослідження ставили питання:
Як ви почуваєтеся, коли під час розмови співрозмовник дістає свій смартфон?
Не дивно, але факт: більшість опитаних відповіли, що відчувають гнів, досаду, почуваються непотрібними та нецікавими. Певній кількості людей було боляче і прикро за таку поведінку партнерів.
Також дослідники дійшли висновку, що захоплення гаджетами негативно позначається на задоволеності романтичними стосунками. А крім того, побічно може сприяти депресії та падінню якості життя.
Інше дослідження американських учених показало не менш вражаючі результати: виявляється, звичка «втикатися» у смартфон призводить до сварок у сім’ї та розлучень майже так само часто, як всепоглинаючий побут, діти та матеріальні труднощі. Також було з’ясовано, що найболючіше фабінг сприймає подружжя, яке прожило у шлюбі більше семи років. Вони давно разом і гостріше реагують на будь-який прояв байдужості та зневаги.
Загалом давно пора внести доповнення у правила етикету: користуватися смартфоном під час побачень, зустрічей та інших комунікацій з людьми, особливо коханими – дурний тон і невігластво.
Як позбутися фаббінгу?
Універсальну «червону таблетку» ще, на жаль, не винайшли: справа тут лише у можливості чи неможливості контролювати себе і у рівні культури. Проте вже зараз на основі досліджень вчених можна зробити кілька висновків про те, чому ми страждаємо від фаббінгу.
Насамперед, нам нецікаві певні люди. Тому багато small talk розмови частенько розбавлені клацанням по екрану смартфона. Це спроба замінити порожню розмову на щось цікавіше та звичне — перегляд смішних картинок, наприклад. Багато хто навіть не усвідомлює, що така поведінка — справжнє хамство 21 століття, і вияв неповаги до співрозмовника.
Інша справа — якщо ми розучилися підтримувати бесіду «віч-на-віч». Факт у тому, що віртуально спілкування протікає набагато простіше, ніж наживо: не потрібно напружуватися, автозаміна допоможе правильно написати всі слова, смайлики передадуть будь-яку інтонацію, а ще можна відкласти лист і добре обміркувати свою відповідь. У реальному житті все набагато складніше, незважаючи на загальну сповненість емоцій.
І, нарешті, звичайна залежність FOMO – прагнення бути завжди на хвилі та в курсі всього. Якщо цей розлад сягає того, що ви не можете прибрати смартфон навіть при особистих зустрічах, варто сходити на консультацію з психотерапевтом. Зрештою, фабінг отруює життя не лише жертвам, а й самим фаберам: вони стають неуважними та розсіяними, отримують проблеми з друзями та родичами, знижується загальна якість життя — адже більша його частина проходить біля «чорного дзеркала»-екрана.
Є кілька порад, як спробувати впоратися із такою залежністю самостійно:
- не класти смартфон на стіл під час їжі, з погляду етикету – це поганий тон;
- привчити себе та колег не надсилати повідомлення з важливих питань, а використовувати дзвінки. Це допомагає не перевіряти пошту раз на п’ять хвилин;
- якщо фабити у вашому колі прийнято, і ви робите це за компанію, вірним рішенням буде заявити про своє невдоволення.
До такого явища, як фабінг, можна відноситися з легкою часткою іронії або з нотою тривожності вирішувати вам. А ми, редакція PROSTOWAY, вважаємо, що суспільство, занурене в екрани смартфонів, це сумне видовище.