Під огіркові посадки краще готувати не просто лунки, а й грядку цілком. Дослідницьким шляхом виявлено, що огірки здатні з апетитом поглинати будь-яку органіку. Тому гряди під них заправляють ґрунтовно. Ямки викопують глибиною не менше 40 см, заповнюють їх різними відходами, від обрізків гілок до соломи, що перепріла, і бур’янів.
Подробиці
А краще перепрівати рослинним залишкам допоможе аміачна селітра – її додають у невеликій кількості.
Знизу ями добре б насипати трохи суперфосфату. Гранули з часом майже не «заповзають» у нижні шари ґрунту, і коли коріння підросте, вони будуть дуже “раді” такій підмозі.
Готову грядку рясно проливають водою, домагаючись ущільнення, і залишають на 14 днів, щоб земля добре всілась.
По суті, з добрив додавати в лунки з огірками можна що завгодно. Але найбільшу користь принесе калій.
При його нестачі огіркове листя починає сохнути з обох боків, а самі відростки в майбутньому «гачкуються». Таку неприємність усувають лише внесенням калійних добрив. Найкраще працює сірчанокислий калій.
Нерідко по лунках просто розподіляють комплексні добрива, які переважно складаються з азоту, але доповнені й іншими елементами. Наприклад, ту саму азофоску.
Ці складові частини зручні тим, що їхнє дозування правильно розраховане виробником, тобто тут не доведеться самому «чарувати» над нормами добрив, що вбереже від передозування та дефіциту речовин. Результати від їх застосування стабільні та добрі.
А ще безпосередньо в посадкові ямки не зайве внести карбамід.
Коли його просто розсипати по поверхні гряди, зникне майже весь азот, чого не станеться, якщо внести його глибоко в землю. Так, сечовина віддасть всю користь саджанцям.
За фактом, це найбільш економне та якісне їх застосування. Проте варто знати, що гранули не повинні стикатися з молодими корінцями.
Їх розсипають на дно і притрушують п’ятисантиметровим шаром ґрунту, а вже зверху висаджують розсаду. Інакше можливі опіки.