Незважаючи на те, що в останні роки зими стали м’якшими, небезпека вимерзання таких «ніжних» дерев, як черешня, залишається цілком реальною. Можливо, ви плануєте посадити це чудове дерево і стоїте перед вибором: південні сорти солодші, але менш стійкі – чи переживуть вони зиму. Чи все-таки висадити надійніші місцеві сорти. Порадою поділився Данило Олександрович Костильов, кандидат сільськогосподарських наук, експерт у галузі садівництва
Подробиці
І для тих, хто готовий ризикнути і для більш обережних садівників є спосіб відмінного захисту черешні від вимерзання.
Причина вимерзання черешні досить проста. Взимку в яскравий сонячний день ви виходите на вулицю і навіть зажмурюєтеся – настільки багато світла відбивається від снігу. У саду це подвійне світло, пряме і відбите від снігу, сильно нагріває темні стовбури дерев. Багато дерев до такого цілком звичні – яблуні, груші, вишні “знають”, що це тимчасове нагрівання.
А ось черешня думає: “Весна прийшла!” І в неї починають виходити зі стану зимового спокою клітини камбію, розташовані під нагрітою корою. Але вночі світла немає – знову мороз… І стовбур сильно пошкоджується, аж до загибелі дерева.
Знаючи причину, легко знайти спосіб запобігти нагріванню дерева. Для цього восени (у листопаді), коли у черешні опадає листя, можна пофарбувати стовбур та гілки саджанця білою садовою фарбою. Але читайте склад на етикетці: побілка вапняна тут не годиться, крейда за зиму обсиплеться. Потрібна саме садова фарба (водоемульсійна, акрилова), яка краще тримається, ніж побілка. Фарба відображатиме світло і не даватиме стовбуру нагріватися.
Тут садівники зазвичай ставлять резонне питання: «Поки саджанець невеликий, пофарбувати його можна за п’ять хвилин. Але що робити, коли дерево виросте. Тут вам допоможе звичайний садовий секатор. Пізня осінь – прекрасний час для обрізки, що формує. Просто зрізаєте на рівні ваших грудей всі пагони, які виростають вище за вас.
Не бійтеся пошкодити дерево – навпаки, обрізка пагонів, що ростуть вгору, дасть стимул для розвитку бічних гілок. Дерево буде формуватися у вигляді низької чаші. Це, по-перше, збільшить урожай (сонячне проміння краще проникатиме в центральну частину дерева), а по-друге, дозволить зібрати цей урожай (а потім і фарбувати дерево) без допомоги сходів.
Обрізка має золоте правило, яке не потрібно порушувати: будь-який зріз ви повинні проводити безпосередньо над брунькою (на 2-3 мм вище) або над бічною гілочкою, не залишаючи пеньків. Адже в ці пеньки рослина не постачатиме вологу з поживними речовинами, вони засохнуть, а в “мертвій” деревині можуть завестися руйнівні грибки. Якщо пеньків не буде, то дерево з часом затягне цю ранку, позбавивши хвороботворних грибків шансу проникнути всередину деревини.
Це все робитимемо восени. Але цей метод спрацює, тільки якщо пагони черешні повністю визріють. Тому підготовку черешні до зими починаємо набагато раніше, ще влітку, за рахунок правильного застосування добрив.
На початку літа для гарного зростання пагонів підгодовуємо черешню комплексними мінеральними водорозчинними добривами. При цьому слідкуємо, щоб азоту під кожне дерево потрапило не більше 2-3 г (його відсотковий вміст вказано на упаковці добрив). Замість мінеральних можна в ствольне коло внести і злегка прикопати органічні добрива, наприклад, перегній, але не багато – не більше 0,5 кг на одне дерево (на молодий саджанець у два рази менше).
З серпня повністю припиняємо підживлення азотом. Справа в тому, що азот посилює вегетативний ріст черешні, а нам потрібно, щоб вона цей зріст закінчила, а пагони встигли здерев’яніти. У цьому їй допоможе пізньорічне підживлення фосфорними та калійними добривами (наприклад, розчинена в лійці половина столової ложки монофосфату калію на деревці). Це дуже підвищує зимостійкість будь-яких рослин, не лише черешні. У вересні таке підживлення бажано повторити.
Якщо ви вибираєте місце під посадку черешні, то розміщувати саджанці краще в місцях, не продуваних північними вітрами. Бажано висаджувати їх на схилах або височинах, щоб холодному повітрі було куди “стікати”.
Так, черешня – не найвибагливіша рослина, для її успішної перезимівлі потрібен певний догляд. Але все це окупається найсмачнішим урожаєм солодких ягід!