І кукурудза, і квасоля – теплолюбні рослини. Якщо попадуть хоч під легкі заморозки — пропадуть. Тому й сіють їх майже одночасно, в кінці квітня–першій половині травня. А ще ці рослини дуже допомагають одна одній під час росту.
Подробиці
Коли ґрунт прогріється до 12-14 градусів тепла, беріть насіння кукурудзи, квасолю, що в’ється, і можете братися до сівби.
За таких умов уже за тиждень в ямках зійдуть обидві культури. Вони не заважатимуть одна одній, адже для зростання кожна візьме з ґрунту те, що їй більше треба. А коли рослини піднімуться, то квасоля міцно обійме свою сусідку, і кукурудза не дасть квасолі торкнутися землі, а отже захистить її від гниття.
Таку квасолю не треба підв’язувати, та й збирати її набагато зручніше. А стебла підуть на корм худобі разом із кукурудзинням.
Урізана версія методу посіву «Три сестри», відомого як компаньйонний посів, передбачає спільне взаємовигідне вирощування кукурудзи, квасолі та гарбузів. Метод виник у Північній Америці близько 3000 років тому.
“Три сестри” взаємно корисні одна для одної. Пагони квасолі можуть витися по кукурудзі, завдяки чому відпадає потреба в жердинах. Квасоля, як і всі бобові, забезпечують наявність азоту в ґрунті, а гарбуз тягнеться по землі, загороджуючи її від сонячного світла і не даючи рости бур’янам. Більше того, гарбуз забезпечує природне мульчування грунту, створюючи мікроклімат, що утримує вологу.
Квасолю треба підсівать на два тижні пізніше кукурудзи. При одночасному посіві квасоля буде пригнічувати кукурудзу, бо ще не буде по чому витися.