Топінамбур, який називається земляною грушею, раніше використовували як ліки, настоюючи його бульби на вині і використовуючи цей настій при лікуванні серцевих захворювань.
Подробиці
І зараз земляна груша активно використовується при виробництві лікарських препаратів, а ось більшість власників дачних і присадибних ділянок вважають топінамбур бур’яном, а в кращому випадку декоративною рослиною, що скидається на соняшник, що не вимагає догляду і уваги, не беручи до уваги її корисність і агротехнічну близькість до картоплі.
А розведення топінамбуру набагато менш клопітне, ніж вирощування картоплі.
Почнемо з того, що одного разу посадивши, врожай земляної груші можна знімати протягом чотирьох-п’яти років. Для посадки використовуються бульби розміром не більше волоського горіха. Перед посадкою їх треба на кілька годин помістити у воду, щоб стали пружними, тому що на відкритому повітрі вони швидко в’януть і зморщуються.
Грунт перед посадкою потрібно добре заправити органікою: до відра перегною під кожну бульбу.
Схема посадки – більш простора, ніж для картоплі: відстань між лунками – 60-70 см, між рядами – така сама, глибина лунки 8-10 см.
У перший рік після посадки для збереження вологи ґрунт потрібно 2-3 рази за сезон пропушити, а стебла, що досягли висоти 1 м, підгорнути.
Вибравши для посадки топінамбура місце на краю ділянки, ви отримаєте не тільки овочеву плантацію, але і природну огорожу, яка надійно захистить вас – від небажаних поглядів, а ваші посадки – від холодного вітру.
Восени ж, обрізавши стебла на півметровій висоті, ви перетворите цю огорожу на смугу снігозатримання. З цією ж метою восени, збираючи врожай, викопуйте бульби не поспіль, а через одну-дві рослини, відбираючи при цьому тільки великі. Дрібні залишаються у землі – це вже посів наступного сезону.
Невикопані бульби топінамбуру добре перезимують у землі, тому що морозу вони не бояться. А по весні ви отримаєте до свого столу свіжий овоч відразу, як тільки зумієте його викопати. Знову ж таки дрібниця залишається в землі – посів.
Другий сезон – лише збирання врожаю (осіннє і весняне). Не потрібні ні прополка (бур’янів практично немає, топінамбур, що розрісся, всіх глушить), ні розпушування. Бадилля не слід скошувати до осіннього в’янення листя. При збиранні складайте стебла убік, оберемками, а влітку – через подрібнювач. Відмінна мульча виходить!
На третьому та четвертому роках плантація топінамбуру піддається проріджуванню (інакше бульби дрібнішають, а стіна зі стебел – руку не просунеш). Ну і підживити рослину треба, гарненько замульчувавши перегноєм (він змішається з ґрунтом при осінньому та весняному збиранні бульб).
П’ятий сезон – завершальний, після нього все по новій, ретельно прибравши всі залишки колишньої розкоші. А можна і “під пар”, а нову плантацію – на новому місці.
З бульб топінамбуру готують ті самі страви, що з картоплі.