В основному, пише журнал «Профіль», при вирощуванні капусти дачники застосовують розсадний спосіб, який потребує багато часу та сил. Простішим є безрозсадний метод.
Подробиці
Його переваги полягають у економії часу, відсутності стресу, уповільнення зростання та пошкодження корінців у сіянців, що характерно під час пересадки на постійне місце. Рослини, що зійшли відразу у відкритому грунті, починають активно розвивати кореневу систему і виростають сильнішими. В результаті врожай капусти може бути значно збільшений за такого способу. Посилити успіх можна, якщо знати кілька секретів вирощування.
Для посадки капусти найкраще вибрати місце, де раніше росли картопля, баклажани, морква, огірки, цибуля, бобові чи зернові. Грядку необхідно готувати восени. У ґрунт із розрахунку на один квадратний метр потрібно внести три – п’ять кілограмів перегною або компосту, 300 г деревної золи, по одній чайній ложці борної кислоти та мідного купоросу та один літр готового трав’яного настою. Всі корисні речовини перемішати у землі та залишити грядку до весни.
Коли грунт відтає, можна розпочати формування посадкових лунок. Для ранніх сортів капусти лунки слід розташовувати за схемою 40×40 см, для пізніх – 60×60 см. Якщо з осені грядка не готувалася, за добу до посіву в кожну лунку потрібно додати по одній склянці перегною, жменю деревної золи та перемішати із ґрунтом .
Багато дачників вибирають день сівби, спираючись на місячний календар. Спочатку лунки потрібно розпушити, а потім покласти в кожну по три насінини. Засипати їх вологим ґрунтом і накрити обрізаними наполовину пластиковими пляшками без кришок (краще п’ятилітровими). Це створить тепличний мікроклімат, завдяки якому насіння зійдуть швидше, і захистить паростки від хрестоцвітої блішки. Якщо у прогнозі заморозки, пляшки зверху потрібно накрити будь-яким нетканим матеріалом. Після появи другої пари справжнього листя в лунці залишити тільки найміцнішу рослину, а решту прибрати. Якщо десь насіння не зійшло, віддалені сіянці можна пересадити туди.
Щоб збільшити врожай капусти, вирощеної розсадним способом, її можна підгодовувати як органічними, так і мінеральними добривами. У першому випадку раз на 10-14 днів виливати під корінь кожного куща один літр трав’яного настою з додаванням настою золи (300 г деревної золи розводиться в 10 л теплої води). Для позакореневого підживлення потрібно в п’яти літрах води розчинити по одній столовій ложці суперфосфату та калімагнезії, 1/5 ч. л. борної кислоти та розчинені у воді мікродобрива (одна таблетка).
Коли стебло у підрослих сіянців капусти подовжується, виникає потреба в підгортанні. При цьому процесі у рослини з’являються додаткові коріння, які дають йому більше харчування. Полив капусті, вирощеної безрозсадним способом, потрібен лише у періоди сильної посухи. В решту часу культура здатна сама добувати собі вологу. Збирають капусту середньопізніх і пізніх сортів після перших заморозків. Середньоранні та ранні сорти прибирають у другій половині літа.