Одержимість обмеженнями в харчуванні, нав’язливий підрахунок калорій, почуття провини після десерту та посилені жироспалювальні тренування, які цей десерт неодмінно повинні спалити – це реальність для багатьох дівчат, які прагнуть ідеальної фігури. Але в гонитві за ілюзорними ідеалами вони набувають ментального розладу, який не має нічого спільного зі здоровим способом життя. Як розпізнати розлад харчової поведінки та що з цим робити розповідає психолог Ірина Дешпіт.
Почнемо з того, що таке РПП – це хвороба, розлад, який пов’язаний з порушенням прийому їжі, нездоровим ставленням до їжі, надмірною концентрацією на прийомах їжі, а також на своєму тілі та вазі. Незважаючи на те, що існує генетична схильність до РПП, це розлад вважається психічним. Доведено, що якщо у родичів першої лінії був або є в анамнезі цей розлад, то ймовірність появи цього захворювання в рази вища.
Що це таке РПП?
Слід розрізняти види розладу, щоб розуміти та оцінювати, чи є причини перейматися.
Нервова анорексія – це надмале споживання їжі, що призводить до виснаження організму. Характеризується болючим виглядом тіла. Маса тіла вкрай мала. Відбувається порушення роботи внутрішніх органів. Вважається найскладнішим і найнебезпечнішим видом РПП.
Нервова булімія – надмірне споживання їжі. За епізодами переїдання слідує компенсаторна поведінка. Найчастіше це викликання блювоти. Але прийом проносних препаратів, голодування та надлишкові фізичні навантаження теж відносяться до симптомів.
Переїдання – споживання їжі у великих кількостях за короткий час.
Слід зазначити, що ожиріння не належить до видів харчового розладу. Це хронічне захворювання, у якому збільшення маси тіла є патологічним з допомогою жирової тканини. Ожиріння у 20-70% випадків є спадковим і не має виражених психологічних причин.
Причини РПП багато в чому неясні. Існує генетичний фактор, соціальний, сімейний. Суспільство визначає канони краси жіночого тіла. На сторінках глянцевих журналів красуються стрункі моделі. У соціальних мережах рясніють відфотошоплені фото в купальниках без жодної складочки на тілі. Ці стереотипи штовхають дівчат до вдосконалення свого тіла, доведення його до ідеалу. Починаються обмеження в їжі, різні дієти, що призводить до збоїв, порушень роботи організму в цілому.
Які ж можуть бути причини?
- Знехтуваність батьками у дитячому віці;
- Неприйняття свого тіла у підлітковому віці, коли відбувається активна фізична зміна тіла;
- Образа на батьків;
- Цькування в школі, пов’язане з вагою;
- Надмірний контроль та гіперопіка з боку батьків;
порушення самооцінки; - Розмиті чи відсутні особисті межі;
- Невміння розуміти та приймати свої почуття та емоції;
- Тривога, вразливість;
- Відчуття світу як небезпечного;
- Спотворене сприйняття свого тіла;
- Нудьга, порожнеча всередині та бажання стати непомітним;
- Психологічна травма (насильство, розлучення батьків, знущання).
Як це працює?
Наприклад, дівчинка росла у повній сім’ї з мамою та татом. Все у дитини було, про неї дбали. Батьки виконували свою функцію. Але батьківська турбота стосувалася переважно лише соціально-побутових питань. Дівчинка ніколи не відчувала, що її люблять. Мама була «холодна», не приділяла належної уваги дівчинці. Ніхто в сім’ї не цікавився почуттями та емоціями дитини, це було не важливо. Головне – нагодувати, одягнути, взути. Внаслідок такого виховання, у дитини сформувалася низька самооцінка, почуття знедоленості найближчими людьми, відчуття непомітності. Дівчинка почувала себе дуже маленькою фізично. Навколо великий світ, багато людей, а вона просто невидима. Щоб виправити цю ситуацію, хоч якось привернути до себе увагу, дівчинка починає надмірно вживати їжу. Щоб стати великою та помітною, тільки це допоможе зробити її видимою. І тоді її почнуть помічати, кохати, дарувати свою увагу. Це приватний приклад психологічних механізмів виникнення РПП, у разі – булімії.
Інша ситуація. Дівчинка в сім’ї мала люблячих батьків, нею опікувалися. Не давали змоги виявляти себе як особистість. Свої рішення дівчинка не могла брати, все за неї вирішувала мама. Згодом мама почала контролювати кожен крок. Саме вона знала, що та як треба робити. Контроль стосувався всього: що їсти, що одягати, з ким дружити, як думати. Такий метод виховання приводив до того, що дівчинці хотілося втекти, стати невидимкою, аби мама зменшила контроль, по суті, просто перестала б її вкотре помічати. Формується психологічна установка: чим моє тіло буде непомітнішим і меншим, тим менше буде контролю. Звідси зменшення кількості та частоти прийому їжі, виснажливі дієти. Дівчинка худне, але вага не йде, вона далі продовжує знижувати вагу. І це переростає вже у хворобливий розлад – анорексію.
І таких прикладів може бути безліч, оскільки кожна людина матиме свою власну особисту психологічну причину.
Як зрозуміти, що у вас РПП?
Можна провести невелику самодіагностику, яка вимагатиме чесних відповідей. Тут не варто брехати.
- Ви не сприймаєте своє тіло адекватно. Якась частина здається занадто товстою або худою. Ви не можете дивитися на себе в дзеркало, це викликає у вас огиду. Ви починаєте ненавидіти своє тіло.
- Брешете про те, скільки ви їсте.
- Намагаєтеся їсти, щоб ніхто цього не побачив. Приховуєтесь.
- З’явилися неконтрольовані нав’язливі думки про їжу, вагу.
- Почали рахувати калорії. Виникла саме необхідність спочатку вирахувати кількість калорій, а потім уже їсти.
- Вага постійно коливається.
- Часто перевіряєте свою вагу. Доходить до того, що зважуєтеся після кожного прийому їжі.
- Сидите на жорстких дієтах.
- Виснажуєте себе у тренажерному залі.
- Ваша вага нижча за норму, але ви її намагаєтеся ще більше знизити.
- Випорожнюєте шлунок після кожного прийому їжі.
- Відчуваєте сором за те, що вам хочеться їсти.
- Звинувачуйте себе після кожного прийому їжі. Може навіть доходити до самопокарання.
- Відчуваєте постійний голод, немає відчуття насиченості.
- Вважаєте, що причиною ваших життєвих проблем є ваша вага.
Якщо ви виявили хоча б частину ознак, варто негайно звернутися до лікарів. Оскільки РПП – це багатофакторне захворювання, таке лікування має бути комплексне: медичне, психологічне. Варто звернутися до таких фахівців, як: гастроентеролог, ендокринолог, гінеколог, терапевт, дієтолог, психолог або психотерапевт. Злагоджена робота фахівців, на чолі якої стоїть робота над психологічним станом, допоможе змінити як харчові звички, а й саме мислення, переписати негативні установки, прийняти своє тіло і полюбити його.
Самолікування можливе. Але це досить тривалий та усвідомлений процес, який вимагатиме жорсткої системності. Самостійно справляються з РПП одиниці, тому що в основі розладу лежить те, що людина не приймає, не усвідомлює, що з нею відбувається і заперечує досвід, що травмує, який міг призвести до даного захворювання. Прийняття себе, вміння висловлювати свої емоції та почуття, усвідомлення свого досвіду, страхів є чудовою профілактикою РПП.