У винограда є два найуразливіші місця — хвороби та зимівля. Суворі зими цей південний гість переносить важко, а іноді й зовсім гине.
Власники виноградників обов’язково вкривають лози на зиму.
Подробиці
Але не всідачники мають на це час, сил чи навички. Часто пускають виноград на альтанки, навіси, паркани, щоби він виконував і декоративну функцію.
Щорічно знімати товсті стволи для укриття складно, а іноді й зовсім неможливо. Але досвідчені виноградарі захищають лозу від негативного впливу зимових холодів не лише укриттям. Існує низка заходів, які забезпечують рослині безпечну зимівлю.
І особливо важливо їх дотримуватись, якщо лози залишаються до весни без укриття.
Підживлення
Восени винограду потрібен калій та фосфор. Вони допоможуть молодим пагонам здерев’яніти, а також сприятимуть закладанню плодових бруньок на наступний рік.
Використовувати для підживлення можна золу, розвівши у відрі води 1-1,5 склянки. На одну рослину достатньо 1 відра.
З мінеральних добрив найкраще підходить монокалійфосфат (1,5 ст. л. на 10 л води).
Удобрювати краще водними розчинами. У такому вигляді рослина одразу може споживати поживні речовини. Якщо зола або монокалійфосфат вносяться в сухому вигляді, їх потрібно обов’язково закласти в ґрунт розпушуванням, а потім полити місце загортання, якщо немає дощів.
Полив
Пізньої осені необхідно добре полити рослини. Це допоможе їм легше пережити зиму, адже навіть у сплячому стані рослини споживають та випаровують вологу.
Укриття
Якщо виноград регулярно підмерзає, є сенс укрити його хоча б агроволокном високої щільності. Зробити це можна, навіть якщо рослина закріплена на якійсь конструкції. Але якщо зима з дощами, то робити цього не варто, бо агроволокно намокне, що погіршить ситуацію.
Ще один варіант укриття – синтепон. Це недорогий матеріал, який добре тримає тепло. Він легкий, довговічний, з нього легко зробити укриття будь-якої форми, навіть пошити чохол на невелику альтанку. Але він намокає, тож зверху треба вкривати плівкою.
Якщо виноград знаходиться на шпалері, то найпростіший варіант захисту, який практикується десятиліттями, – прикопування.
Лоза поміщається в траншею, фіксується і засипається землею на 10-15 см. З таким укриттям перезимує навіть вередливий виноград.
