Як люди, які постійно скаржаться, шкодять собі
Як вважають психологи звичка скаржитися має цілком очевидні фізичні наслідки. Коли людина без кінця озвучує песимістичні, безсилі переживання, у його мозку відбувається перенастроювання нейронних зв’язків. В результаті негативні стереотипи мислення стають стійкішими. А для позитивних — наприклад, подяки, довіри, відчуття благополуччя просто не залишається місця.
Згодом ті, хто постійно мислить негативно, стають залежними від цього. Їх приваблює драма як можливість знову і знову шкодувати себе.
Звичка бачити у всьому погане позначається на роботі та житті загалом. Людина, яка полюбляє скаржитися, виразно бачить проблеми, але найчастіше не здатна з ними розібратися. Адже пошук рішення передбачає віру в успіх. А людям зі сформованим негативним мисленням звичніше і приємніше думати, що нічого не вийде.
Як люди, які постійно скаржаться, шкодять оточуючим
Це схоже на пасивне куріння. Вам не потрібно курити самому, щоб надихатись шкідливим нікотиновим димом, – достатньо постояти поряд біля того, хто палить. Чужі скарги – це той самий дим.
Людський мозок влаштований так, що ми несвідомо приміряємо на себе настрій тих людей, які оточують нас. Заражаємось чужими емоціями. На цьому ґрунтується механізм емпатії.
З еволюційної точки зору емпатія – корисна якість. Вона допомагає нам вижити. Якщо люди довкола злякані, ми теж відчуваємо тривогу. І рятуємося втечею, не втрачаючи дорогоцінні секунди на те, щоб самостійно виявити небезпеку та налякатися. Емпатія також дозволяє нам швидко поєднуватися з іншими, щоб разом захиститися від загрози.
Але цей механізм має і зворотний бік. Якщо хтось поруч із вами постійно скаржиться, ви можете заразитися чужим негативним чином мислення. І перш ніж усвідомите це, самі почнете поводитися так само.
Чи треба завжди уникати тих, хто скаржиться
Ні. Не всі скарги шкідливі. Є й продуктивні: вони призводять до досягнення якогось результату, хоч і не завжди явного.
Наприклад, людина може скаржитися вам, щоб:
- поділитися своїми переживаннями та страхами. У відповідь ви дасте йому необхідну підтримку і, таким чином, допоможете знизити стрес.
- повідомити про проблему, яка хвилює. Так ця проблема виноситься на поверхню, стає доступною для обговорення. А це перший крок до того, щоб знайти рішення.
- викликати співчуття та бажання допомогти
У продуктивних скарг є спільна риса: вони ситуативні та не звучать щодня.
А хронічне невдоволення — зовсім інше. Воно нескінченне і не має мети. Точніше, колись ціль, можливо, й була. Наприклад, нерідко люди набувають звички скаржитися ще в ранньому віці — таким чином вони привертають увагу батьків. Але потім це перетворюється на модель поведінки, що глибоко вкорінилася. І може стати частиною особистості людини.
Як спілкуватися з людиною, яка часто скаржиться
На жаль, спроби допомогти таким людям найчастіше малоефективні, а то й зовсім безуспішні. Проблему можна вирішити сеансами психотерапії, але людина повинна сама усвідомити її потребу.
Якщо ви не близький родич, який міг би умовити того, хто скаржиться на візит до фахівця, ваше завдання — насамперед захистити себе. І лише потім «на безпечній відстані» шукати спосіб допомогти.
1. Встановіть межі
Ви повинні повідомити тому хто хоче знову виплакатися в жилетку, що готові вислухати його, поспівчувати і дати пару порад. Але не готова знову і знову вести одну й ту ж розмову. З тієї простої причини, що пережовування негативу не приносить користі жодній із сторін.
2. Нагадуйте, що скарги бувають продуктивними і ні
Іноді нарікати на щось – це навіть корисно. Але у скарг має бути мета. Варто поцікавитися у маніпулятора, чого саме він чекає від оточуючих, коли розповідає про свої проблеми.
Одна річ, якщо йому потрібна допомога, але якщо ціль полягає виключно в тому, щоб поскаржитися, і маніпулятор нічого не робить для вирішення проблеми, то можна повідомити, що розмова не конструктивна.
3. Змінюйте тему на більш позитивну
Це спосіб спробувати переналаштувати мозок людини, яка скаржиться, зі звичного негативу на щось хороше. Наприклад, якщо хтось плачеться про те, що постійно зайнятий, можна сказати: «Ух ти, ви ведете таке насичене життя! І здатні справлятися з такою кількістю справ одночасно! Або на фразу «Я так втомлююся з дітьми» спробуйте відповісти такими словами: «О, я недавно бачив вашого хлопчика, він такий заводний і оптимістичний. У нього приголомшлива усмішка, зовсім як у вас!
Світ сповнений складнощів. Але разом з тим довкола багато радостей, які теж треба вчитися помічати. Це допомагає зламати негативні стереотипи у мисленні. І зрештою полегшує життя не лише тому, хто скаржиться, а й усім оточуючим