Яка сіль найкорисніша і від якої більше шкоди

0
Яка сіль найкорисніша і від якої більше шкоди

Сіль, вона ж хлорид натрію — натуральна сполука, яка зустрічається скрізь: від продуктів харчування до наших сліз. Як і будь-яка інша речовина, у великих кількостях сіль може завдати серйозної шкоди організму: від хронічного зневоднення до серйозних проблем із серцем та нирками. Ми зібрали найпоширеніші міфи, пов’язані із сіллю, і розібрали, що в них правда, а що ні.

МІФ 1: «Сіль — біла смерть», отже, від неї треба відмовитися.

Надлишок солі в організмі здатний викликати проблеми з нирками, судинами та серцем, що у перспективі справді небезпечно, але ключове слово тут «надлишок». Можливі проблеми зі здоров’ям – це зовсім не привід давитися абсолютно несолоною їжею і викреслити цю добавку зі свого життя. У певних кількостях сіль нам потрібна. Натрій використовується організмом для підтримання нормального артеріального тиску, балансу рідини, нормальної м’язової та нервової функції. Одним словом, повна відмова від солі принесе проблем не менше, ніж її надлишок, тому не варто впадати в крайності.

МІФ 2: Рожева/кам’яна/морська сіль корисніша за звичайну.

Яким би чином сіль не видобувалася, це, як і раніше, сіль, тому контролювати її кількість всеодно необхідно. Що стосується вітамінів та мінералів, які містяться в різних видах солі, їх там настільки мало, що для організму вони залишаються практично непоміченими. Наприклад, морська сіль містить кальцій, калій, магній, і їх вміст на 100 г цілком великий. Але якщо врахувати, що за добу не рекомендується вживати більше 5 г солі, то від цих мінералів не залишиться нічого. Що стосується йоду, за зміст якого всі так хвалять морську сіль, то його через якийсь час там не залишається зовсім. Йод – летюча речовина, яка чудово випаровується з поверхні кристалів солі. Тому всі необхідні мінерали краще отримувати із фруктів та овочів, а кількість солі строго контролювати.

Підпішіться на наc в Facebook і Telegram, а також зручно читайте з мобільного GoogleNews.

 МІФ 3: Ми їмо солону їжу, бо цього вимагає наш організм.

Потреба у солоній їжі виключно набута. Ті 3-5 г солі, необхідні для нормальної роботи, організм може знайти сам у звичайній, не сильно солоній їжі (натрій міститься практично скрізь, просто в різних кількостях). Якщо ви постійно хочете досолити їжу, тому що вона видається вам прісною, це не потреба організму, а питання роботи смакових рецепторів. Чим частіше ви їсте солоне, тим менш чутливими до нього стають рецептори, тобто те, що місяць тому здавалося вам досить солоним, зараз викличе бажання посолити ще. Якщо їжа, в яку ви додали пристойну кількість солі, здається вам прісною, спробуйте провести експеримент: повністю відмовтеся від доданої солі на тиждень, а потім спробуйте цю страву знову. Напевно, ви навіть не зможете її доїсти, настільки вона виявиться солоною.

МІФ 4: Високий вміст солі в їжі завжди відчутний на смак.

Одна з найпоширеніших причин появи надлишку натрію в організмі. Сіль додають практично до всіх готових продуктів: від хліба до шоколаду. Як правило, у невеликих кількостях та у поєднанні з іншими інгредієнтами, які маскують солоний смак. Але з усіх цих «несолених» на перший погляд продуктів складається добове споживання солі, що в кілька разів перевищує норму. Намагайтеся якнайбільше готувати самостійно та з простих продуктів, щоб на 100% бути впевненими у складі. І краще відмовитися від магазинних соусів — відсоток солі в їхньому складі просто жахливий.

МІФ 5: Проблеми, спричинені надлишком солі, завжди помітні.

Головна помилка, напевно, всього людства – «якби зі мною було щось не так, я вже помітив би». Більшість проблем (не лише від надлишку солі, а загалом) не видають себе доти, доки ситуація не стане критичною. Якщо ви регулярно зловживаєте солонею їжею, протягом багатьох років помітними симптомами будуть тільки спрага і набряки, начебто нічого страшного. Дослідження Університету Сіднея виявило, що більше 50% людей, які живуть із хронічно високим артеріальним тиском, навіть не підозрюють про це. Тому, якщо ви любите солону їжу і не відмовляєте собі в ній, варто бути обережнішими, тому що наслідки можуть проявитися через 5, а то й через 10 років, і вони будуть дуже серйозними.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я