За даними Мінагрополітики, через війну площа земель під посівну 2022 року зменшилася на 3,5 млн га в зоні активних бойових дій.
Паралельно Держава змушена була здійснити ряд непопулярних заходів, які також вплинула на агросектор країни.
Зокрема, було впроваджено заборону на експорт деяких видів сільськогосподарської продукції: вівса, проса, гречки, цукру, солі, жита, великої рогатої худоби.
Що стосується експорту пшениці, меслін (її суміш із житом), кукурудзи, соняшникової олії, м’яса та яєць свійських курей – їх експорт дозволений лише з попереднім інформуванням уряду та отриманням ліцензії.
«Наразі всупереч цим обмеженням та всім складнощам, агробізнес продовжує працювати. Більше того, переважна частина аграріїв розуміє, що ці заходи – запорука стабільного запасу продовольства для українців. А це в умовах війни 100% пріоритет» – вважає один з засновників проєкту “Доброзем” Артур Золотаревский.
Він зазначає, що не менш важливою складовою для успішного аграрному бізнесу є логістика. Не слід забувати, що майже 90% експорту української аграрної продукції проходили через морські порти. Наразі вони не працюють в цьому напрямку.
«Для порівняння, даними Мінагрополітики, сьогодні залізничним транспортом перевозять до 20 тис. тонн зерна на день, раніше ж через морські порти проходило близько 150 тис. тонн. Тому для підтримки економіки загалом та аграрного сектору зокрема нам потрібна альтернативна логістична мережа», – розповідає Золотаревский.
Вона може бути побудована двома шляхами: через порти сусідніх держав-партнерів або за допомогою залізничного сполучення. Втім обидва способи досить складні.
Іншим наболілим для аграріїв питанням у 2022 стала посівна кампанія. Це один з напрямів, у якому Держава доклала максимум зусиль для підтримки агросектору. Впродовж року уряд прийняв низку законодавчих змін аби зменшити бюрократію та спростити певні процедури. Так, наприклад, у роботі Держпродспоживслужби запроваджено принцип екстериторіальності. За наявності фітосанітарного сертифіката фітосанітарний контроль здійснюватиметься лише у формі інспектування без фітосанітарної експертизи, а також через направлення запитів Держпродспоживслужбою для отримання інформації (але не частіше одного разу протягом місяця).
Водночас аби компенсувати аграріям проблеми та витрати пов‘язані з паливом, Уряд запровадив суттєві пільги. Ще у березні було прийнято закон, яким передбачено нульову ставку акцизного податку та зниження розміру ПДВ до 7% на пальне. Крім цього, аграріям для посівної дозволили використовувати бензин і дизельне паливо екологічних класів Євро-3 і Євро-4.
Ряд спрощень торкнувся також використання аграріями пестицидів й хімікатів та сільськогосподарської техніки.
Безумовно це дало змогу покращити умови роботи аграріїв. Власне як і фінансова підтримка агросектору від Держави та грантодавців.
Наразі для підприємців у цій сфері існують не лише численні гранти на ведення та адаптацію бізнесу для умов сьогодення, а ф пільгові кредити.
Зокрема це «Доступні кредити 5–7–9%». В рамках цієї державної програми, у період дії воєнного стану та протягом місяця після його завершення/скасування сільськогосподарські товаровиробники можуть отримати кредит під 0% у розмірі до 60 млн грн строком до шести місяців на провадження сільгоспдіяльності (придбання техніки, палива, насіння, добрив тощо).
Також Уряд надає фінансову підтримку для малого та середнього агробізнесу у вигляді компенсації відсоткової ставки за кредитами до 50 млн грн. Максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами наразі встановлено до 80%.
Водночас не слід забувати про аграрні розписки, які також можуть стати цілком нормальним джерелом фінансування.
Не менш важливими для аграріїв є і податкові канікули. Законопроект було схвалено в березні.
«Відповідно до його положень, з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено/скасовано воєнний стан, не нараховується і не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності, що розташовані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, а також визначені обласними військовими адміністраціями як такі, що засмічені вибухонебезпечними предметами, та/або на яких наявні фортифікаційні споруди» – пояснює Артур Золотаревский.
За його словами, важливим фактом є також те, що Торгово-промислова палата України з 24 лютого засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв’язку з воєнною агресією РФ проти України. В контексті земельних відносин це означає, що наявні підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасне здійснення плати за землю, зокрема, не може бути розірваний договір оренди/емфітевзису або ж застосовані будь-які штрафні санкції (наприклад пеня). Проте остаточне це залежить від конкретного договору.
Днями Мінагрополітики розпочало збір заявок з метою фіксації об’єктів критичної інфраструктури, важливих для продовольчої безпеки. Таким чином уряд намагається мінімізувати негативний вплив енергетичної кризи на роботу агросектору.
20 грудня набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. № 1384 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури».
Згідно прийнятої постанови визначаються об’єкти критичної інфраструктури, де виробництво сільськогосподарської продукції визначено, як важливий елемент. Мінагрополітики закріплене як уповноважений орган, який може розглядати і фіксувати перелік об’єктів критичної інфраструктури. Об’єкти, які є критично важливі для продовольчої безпеки матимуть додаткові інструменти для гарантій отримання електроенергії. Прийом заявок від підприємств для включення їх до переліку об’єктів критичної інфраструктури вже розпочався.
Всі ці заходи однозначно свідчать про те, що наразі аграрії мають значну підтримку від Держави. Тож один з найважливіших секторів економіки України має всі передумови для стабільної роботи і розвитку навіть в умовах війни.