Серед садівників-аматорів існує думка, що зберегти груші до середини зими складно, а до весни взагалі неможливо. Але професіоналам це вдається.
Не те щоб легко, але повторити їх досвід під силу навіть недосвідченому дачнику.
Подробиці
Перш ніж вдатися до вивчення технології зберігання, слід запам’ятати: термін зберігання залежить від сорту.
Ранні сорти стануть непридатними менше ніж за місяць. А ось пізно-осінні та зимові здатні пролежати до 6 місяців.
Час збору
Розрізняють технічну та біологічну зрілість плодів. Технічна – це коли плід повністю налився і готовий до дозрівання. Біологічна – коли плід дозрів повністю, включаючи насіння. Знімати груші з дерева необхідно приблизно посередині цих двох фаз, коли дозрівання почалося.
У цей період груша вже смачна, але не досягла того розкішного смаку, який характерний для стиглого плоду. Також ступінь дозрівання можна визначити по кісточках: при розрізі пари груш кісточки повинні частково потемніти, але ще не набути того рівного темного кольору, характерного для зрілого насіння.
Правила збору
На зберігання відправляють ті плоди, які зірвані з дерева. Їх потрібно знімати обережно, тому що найменше пошкодження призведе до загнивання. Особливу увагу слід приділити плодоніжці. Груша без плодоніжки згниє.
Перед закладанням у підвал чи холодильник кожен плід необхідно ще раз перевірити. Груші гниють дуже швидко, тому одна “паршива вівця” моментально зіпсує “всю череду”.
Збирати можна лише сухі плоди за хорошої сонячної погоди. Бажано вранці, коли вони ще не встигли нагрітися на сонці, але після того, як спаде роса. Мити категорично заборонено.
Як і де зберігати
Для зберігання груші складають у ящики на бік. Класти їх треба не щільно. В ідеалі, щоб вони не стикалися, але якщо це неможливо, то хоча б так, щоб не притискалися одна до одної щільно. На дно ящика слід застелити папір, кожен шар перестилати папером. Це убереже плоди від утворення конденсату, який найчастіше і губить запаси недосвідчених садівників.
Можна вдатися і до старовинних методів, наприклад, зберігати в соломі або пересипати шари дерев’яною стружкою. Але стружка має бути від листяних порід дерев, інакше м’якоть набуде смолистого присмаку та аромату хвої.
Найкращі умови – температура нижче 10° та вище 3°, а вологість повітря в районі 80–85 %. Тобто ідеальне місце – підвал. Якщо його немає, слід прагнути до цих показників – охолоджувати (підігрівати) приміщення, зволожувати повітря.