Стрічка Instagram зараз рясніє привабливими пропозиціями про участь у всіляких марафонах голодування. Сьогодні я гортаю їх без сумніву, але одного разу погодилася на подібну авантюру без особливих причин: зробила 21-денну перерву в харчуванні не для того, щоб поправити здоров’я, а з метою позбавлення від трьох зайвих кілограмів. Що ж, із цим завданням я впоралася. Але ненадовго: буквально через пару тижнів я побачила на вагах промовисті «+7».
Щоб не повторювати моїх помилок, давайте насамперед розберемося, що ж таке голодування і навіщо воно потрібне насправді.
«Люди часто плутають поняття “голодування” та “харчова пауза”, – каже Наталія Гончарова, президент Європейського нутріціологічного центру. – Друга триває доти, поки організм не переключиться на голодний кетоз (розщеплення жирів для отримання енергії з утворенням великої кількості кетонових тіл), тобто до трьох днів. А ось далі розпочинається лікувальне голодування, яке, до речі, практикувалося ще у Радянському Союзі. І проводили його під серйозним контролем лікарів. Слід зазначити, що доказова медицина цей метод досі не визнає. І не тому, що він не дає результатів – коли починається кетоз, зупиняються багатозапальні процеси, – просто для підтвердження його ефективності потрібні серйозні дослідження, що охоплюють великі вибірки людей, зокрема групи з певними захворюваннями. І, звичайно, вестися вони мають багато років».
Отже, визначимося: мінімальний термін лікувального голодування – 3 дні, максимальний – 21. До останнього найчастіше звертаються люди з аутоімунними захворюваннями, метаболічним синдромом, суглобовими патологіями, серцево-судинними захворюваннями.
«У будь-яких гострих станах захворювання вдаватися до такого методу не варто, – додає Наталя. – Як і в тих випадках, коли індекс маси тіла (ІМТ) нижче 19 або є ниркова або печінкова недостатність. І точно не потрібно починати голодувати, якщо єдина ваша мета – схуднути. У цьому, я з нутріціологом абсолютно солідарна».
Але як уникнути проблем, якщо лікувальне голодування вам таки показано? Почнемо з одного з найпоширеніших побічних ефектів – випадання волосся.
«Перш за все потрібно збільшити споживання води, – запевняє експерт-трихолог бренду Eliokap Гелена Григор’єва. – Таким чином ми можемо природним шляхом досягти зниження в’язкості крові. І тоді до маленьких капілярів, тих самих, що постачають наше волосся корисними мікроелементами, дійде максимальна кількість необхідних речовин. Також допоможуть регулярні масажі шкіри голови, а також пілінги, що розчиняють рогові нашарування та сприяють регенерації клітин. Пам’ятайте, що коли наш організм чогось недоотримує, він відключає джерела живлення для “неважливих” органів». Як він це робить? Все дуже просто: або викликає спазм судин і, відповідно, погіршує доставку крові до цибулин волосся, або з фази росту моментально переводить волосся у фазу випадання.»
«Для того, щоб нівелювати цей процес, потрібно створити автономне харчування, – продовжує Гелена. – Тоді стресу від дефіциту білка та мікроелементів просто не виникне. І починати краще не в той момент, коли все вже посипалося, а як мінімум за два тижні до старту голодування. У хід можуть йти спеціальні лосьйони та сироватки, у складі яких присутні як судинорозширюючі інгредієнти, так і амінокислоти у хелатних формах».
Від препаратів, що впливають тільки на судини, ефекту не буде. Адже в цьому випадку йдеться насамперед про необхідність забезпечити будівельний матеріал для волосся.
Є ще одна потенційна небезпека, – попереджає трихолог. – У процесі голодування виникає нестача жирів, що може призвести до тимчасового зниження вироблення естрогенів. Це може спровокувати дебют андрогенного (за чоловічим типом) випадання волосся у жінок. І перш ніж добровільно позбавити себе їжі, було б непогано сходити на консультацію до фахівця. Якщо на маківці волосся вже тонше, ніж на потилиці, а крайова зона вища, ризик того, що ситуація розвиватиметься саме за таким сценарієм, дуже великий».
Від локальної проблеми перейдемо до більш глобальних і поговоримо про фізичні навантаження, якими деякі активістки доповнюють лікувальне голодування.
«Виснажливі заняття спортом – найгірше, що ви можете зробити собі в цей момент, – запевняє Ганна Двореченська, нутріціолог консьєрж-сервісу To Be Perfect. – Додаткова втрата ваги буде, але переважно з допомогою м’язів. Це з тим, що білок, їх будівельний матеріал, в організм під час голодування не надходить. До того ж, у процесі активних тренувань ми втрачаємо рідину з електролітами, такими як калій, натрій, хлор. А це загрожує додатковими проблемами, адже з їжею ми їх теж не отримуємо!»
Фітнес-подвиги у залі варто замінити розтяжкою, прогулянками та дихальними практиками на свіжому повітрі. А ще одна досить поширена історія: у процесі підготовки до вагітності жінки намагаються очистити організм за повною програмою. І часто звертаються саме до голодування, яке в цьому випадку лікувальним точно не назвеш.
«Яєчники дуже чутливі до коливань маси тіла, і для кожної з нас критична точка зниження ваги є індивідуальною, – попереджає Олена Іванова, к. м. н., лікар акушер-гінеколог, ендокринолог клініки КІЕМ. – Тому планування вагітності – одне із протипоказань до лікувального голодування. Втім, як і нерегулярний менструальний цикл, проблеми з гормональним тлом, низька маса тіла. Ендокринна система може відреагувати цей стрес по-різному, у сфері гінекології можуть спостерігатися порушення овуляції, що, безумовно, впливає зачаття».
Солідарні з Оленою та інші лікарі.
«Нерегулярний цикл уже свідчить про дефіцит низки гормонів, – каже Катерина Бузіна, лікар-ендокринолог Клініки Юлії Щербатової. – І, очевидно, голодування у такому разі може призвести до погіршення проблеми. Гормони синтезуються із субстратів, які ми отримуємо з їжі (білки та жири). Отже, якщо ми позбавляємо себе їжі, та ще й упродовж тривалого часу, вони просто не виробляються. А значить, організм впадає у дефіцитний стан, що також провокує сухість шкіри, випадання волосся, різкі перепади настрою, апатію, слабкість, набряки, уповільнення серцевого ритму, біль у грудях у жінок».
Іншими словами, жодних голодних ігор – все дуже серйозно. Замість імпульсивних рішень – твереза оцінка всіх ризиків, замість самолікування або інстаграм-марафонів під контролем сумнівних гуру – консультації з перевіреними лікарями, а замість фанатизму – максимальне обмеження будь-яких додаткових стресів для організму в процесі голодування.
