Як пережити розрив і чому важко залишити невротичні відносини

0
Як пережити розрив і чому важко залишити невротичні відносини

Чому відбуваються розставання, що можна зробити для порятунку стосунків, як просити близьких про допомогу та уникнути руйнівного сценарію в майбутньому, піде мова далі.

Здорові та невротичні відносини

Розрив відносин – це завжди стрес, впоратися з яким досить важко. Причому розрив може статися і у здорових стосунках, і у невротичних. Розрив здорових стосунків переживається простіше. У такому разі пара зазвичай веде діалог і рішення про розрив не стає громом серед ясного неба. Найчастіше рішення розлучатися приймається разом, партнери підготовлені до змін у житті, кожен упевнений у своїх силах, чекає на краще від майбутнього і пристосований до нового життя. Безумовно, навіть якщо рішення було зваженим, потрібен час, щоб емоційно, фізично та з побутової точки зору відокремитися від партнера, перебудуватися на новий ритм. І все ж таки в такому випадку все це переживається як щось, що можна подолати і жити далі.

Розрив невротичних відносин протікає складніше. У цьому випадку всередині союзу не було практики довірчого спілкування, відкритого діалогу, де партнери відверто висловлюють свою волю та бажання. Часто партнери навіть не знають по-справжньому один одного, не прагнуть зрозуміти мотиви та почуття партнера. Якщо розрив і розставання стають несподіванкою, з ймовірністю можна стверджувати, що це були невротичні відносини.

Підпишіться на наc у Facebook і Telegram, а також зручно читайте з мобільного GoogleNews.

У цій ситуації той, хто не приймав рішення розійтися, переживає тяжкий та травматичний досвід. Це може загострити хронічні психологічні травми, які «добиватимуть» вже й так знесилену розривом людину. На щастя, цей досвід може стати поворотною точкою в усвідомленні себе та своїх потреб, патологічних установок та непрацюючих схем у галузі любовних (і не тільки) взаємин.

Причини невротичних відносин

Невротична любов, як і токсичні відносини, бере свій початок у дитинстві і відображає стосунки з батьками. Наприклад, якщо дитина страждала від холодності батьків, є ймовірність, що у дорослому житті вона шукатиме такого ж партнера. Його уявлення про кохання та взаємини асоціюються з відстороненістю, тому чим холодніше, тим краще.

Інший приклад: досить часто депресивні батьки (або один із них) прищеплюють дитині почуття провини. Це відбувається автоматично і часом без усвідомлення батьками, що дитина постійно страждає від того, що не може зробити маму чи тата щасливою. Така дитина шукатиме партнера, якому важко догодити.

Невротичні відносини відрізняються від здорових тим, що, по-перше, партнер «любить» через страждання, адже, на жаль, він не має досвіду стосунків, у яких всі задоволені та щасливі. Він любить тих, хто не дорожить ним, відштовхує та приносить біль. Такі стосунки тримаються на тому, що людина раз-по-раз переглядає фільм з минулого: незважаючи на те, що її партнер холодний, проте вони разом, а значить, це схоже на те, що з нею відбувалося в дитинстві, — у його розумінні це і є любов, яка асоціюється у нього з будь-якими стражданнями, аби не бути покинутим.

Тому коли таку людину в дорослому житті кидає партнер, картинка її дитинства, в якій її не помічали, не ділилися з нею теплом і не приділяли належної уваги, оживає. Найбільший страх його дитинства втілився у реальність — його таки покинули. Страждання, які виникають у відповідь, це хронічні травми. Вони настільки болючі, що не дозволяють поглянути на цю ситуацію інакше і отримати від неї користь, наприклад визнати попередні стосунки руйнівними, зробити висновки і все-таки знайти ту людину, яка буде відповідати взаємністю.

Розрив відносин
Розрив відносин

Захисні реакції психіки

Якщо розставання спричинило пожвавлення старих болячок, на стабілізацію психічного стану насамперед вийдуть механізми психологічного захисту:

Заперечення

«Ні, це минеться і ми знову будемо разом!» Людина, яка користується запереченням, самозабутньо шукатиме знаки того, що вона має рацію. Наприклад, жінка може вмовляти себе, що хоч партнер і пішов від неї, але він не пішов до іншої, а отже, нікого не любить і скоро повернеться назад.

Витіснення

Покинутий партнер може твердити собі: «Нічого страшного не сталося, поболить і забудеться». При цьому цей біль може затягтися на кілька років і стати хронічним. Ті, кому вдається витісняти неприємні переживання, можуть не звертати уваги на внутрішній дискомфорт та відчуття нещастя, оскільки звикли до цього як до свого звичайного стану.

Регресія

Цей механізм психологічного захисту може спонукати людину до істерик — примітивної форми зняття відповідальності за те, що відбувається. Або, навпаки, регресуючи, людина може буквально завмирати: емоції, як і воля, апетит, бажання жити, пропадають. Може розпочатися депресивний період.

Сублімація

Добре відома тим, хто схильний не помічати неприємних переживань. Сублімуючи, людина може повністю піти в роботу або будь-яку іншу діяльність, яка допомагає забути і не думати про подію, що травмує.

Гострі реакції, агресія до оточуючих та аутоагресія

Якщо напруга в психіці велика, вона шукатиме вихід, наприклад у вигляді гострих реакцій: агресивних випадів, жорсткого стилю спілкування (наприклад, на роботі або за кермом), гнівних постів у соцмережах, частих сексуальних контактів, що несуть за собою розчарування, зловживання алкоголем або наркотиками.

Всі ці механізми працюють несвідомо, тобто проявляються не з волі та бажання людини, а автоматично. Розум може стверджувати, що випивати погано, але страждання може бути настільки нестерпним, що придатним стає будь-який метод, який дозволяє трохи підвищити поріг болю.

Існує ще один захист, що знаходиться на рівні свідомості, який можна контролювати та використовувати у потрібний момент. Це так звана психологічна компенсація, яка виражається у пристосувальній поведінці. Наприклад, щоб не зустрічатися з колишнім, його блокують у телефонній книзі, соцмережах, уникають зустрічі. Буває і зворотна ситуація: для того, щоб краще орієнтуватися в тому, що відбувається, і отримати найбільш повну картину, недавній партнер знаходиться в полі зору. За цим може бути бажання прояснити все до дрібних деталей і ще раз переконатися в тому, що «це насправді відбувається».

Хоч би який тип захисту не спрацював, треба пам’ятати, що це природна реакція на сильний стрес і будь-який психологічний захист виконує важливу функцію — уберегти психіку від руйнування. Важливо, щоб після етапу захисту настала фаза горювання, коли визнається факт того, що все скінчено і можна оплакати свій біль, — це природний процес під час опрацювання втрати відносин із близькою людиною.

Як собі допомогти

Розрив відносин – велике навантаження для психіки.  Це не просто, як кажуть,  «розривається серце» чи «душа болить» — організм насправді переживає серйозну психофізіологічну напругу. Серцево-судинна система, травлення, гормональний фон, сон і здатність відпочивати, природний перебіг ритму дня і ночі – все це потрапляє під удар.

Під час непростих змін у житті дуже важливо пам’ятати, що ви знаходитесь у незвичному для себе стані, і по можливості допомагати собі: повноцінно їсти, висипатися, робити зарядку, щоб скинути напругу, харчуватися тими продуктами, які дають сили та не навантажують організм.

Заради справедливості треба сказати, що не на всіх стадіях стресу можна взагалі щось робити. Іноді лежати пластом і дивитися в стіну – краще, ніж ви можете допомогти собі. По можливості подбайте про себе – візьміть відгули на роботі і замість готування замовте їжу додому. Постарайтеся підготувати собі той простір і час, де ви зможете повністю віддатися своїм переживанням.

Щоб процес втрати протікав без ускладнень і закінчився, дуже важливо чесно проходити всі його стадії. Після того, як відійде перша хвиля шоку, настає стадія агресії, що перемежується з раціоналізацією — бажанням знову і знову поговорити з партнером і, таким чином, покращити стан справ (так звана стадія торгу). Ці етапи можуть займати різний час, і, на жаль, передбачити їхню тривалість неможливо.

Однією з останніх стадій стає депресія — не такий гострий, але стабільний стан. Його легко впізнати по занепаду сил, притуплених почуттях та реакцій, нездатності отримувати задоволення, розладів сну та апетиту. Незважаючи на важке протікання, це дуже важливий період, який готує нас до остаточного вирішення ситуації — стадії прийняття та закінчення страждань.

Стадія прийняття та закінчення страждання
Стадія прийняття та закінчення страждання

На жаль, не існує рецептів, як укоротити найболючіший етап, але для полегшення стану дозвольте собі робити все те, що вам заманеться. Якщо хочеться поїхати – постарайтеся зробити це, якщо хочеться замкнутися у квартирі – постарайтеся взяти лікарняний. Не нехтуйте допомогою оточуючих, але розставте рамки дозволеного: повідомите вашим рідним і близьким, чим вони можуть бути корисні вам і як тісно ви готові спілкуватися зараз. Попросіть не обговорювати з вами певні теми. Відкрито повідомте їм, чого потребуєте: від побутових до емоційних потреб. Ваша щирість допоможе налаштувати спілкування з друзями та близькими, які, на жаль, не завжди знають, як коректно поводитись у подібних ситуаціях.

Як пережити розлучення з коханою людиною

Порушена комунікація — одна з головних причин того, що партнери віддаляються один від одного та перестають адекватно оцінювати стан справ. Щоб не допускати цього, звертайте увагу на те, чи є між вами та партнером недоговорення, замовчування будь-яких почуттів чи фактів, а можливо, хтось у вашій парі очікує, що його думки будуть прочитані, і таким чином уникає відповідальності ? Мовчання, ігнорування, а також посилання на соціальні стандарти та узагальнення («Ти ж мужик!» або «Дружина повинна…») руйнують довіру та близькість. Особливості ваших унікальних стосунків можуть підмінюватися «життєвими підвалинами» та громадською думкою про те, як усе «має бути», що заважає слідувати особливому, що підходить саме для вашої пари сценарію.

Як і навіщо відновлювати зламані стосунки

Від правильно збудованої комунікації залежить як ступінь близькості і чесності один перед одним (і перед собою), а й стиль вирішення конфліктів. На цій ідеї побудовано сімейну терапію: починаючи її, партнери навчаються безпечним способам висловлювати свої бажання, страждання, побоювання, вчаться вступати в конфлікт і вирішувати його. Терапевт, як рефері, спостерігає за діалогом, підводить обох партнерів до того, щоб ті отримали результат та задоволення від взаємодії.

Якщо ви відчуваєте, що сил не роз’яснення того, що відбувається між вами, вже не лишилося, візьміть кілька сеансів парної терапії. Досить швидко стане зрозуміло, чи потрібно продовжувати роботу над відносинами, чи варто їх припинити. Важливо пам’ятати, що терапевт не вибирає чийсь бік і не підтримуватиме гру одного з партнерів на шкоду іншому. Терапевт виступає як перекладач між двома людьми, які з якоїсь причини почали розмовляти різними мовами.

Відновлення зламаних стосунків
Відновлення зламаних стосунків

Як уникнути руйнівного сценарію в майбутньому — поради психолога

Сприятливий психологічний клімат у відносинах, крім іншого, залежить від того, наскільки ясно кожен партнер розуміє свою роль, а саме: чому він знаходиться в цих відносинах і для чого вони йому потрібні.

Невротичні чи токсичні відносини відрізняються тим, що їх використовують для зниження градусів особистих неврозів та відпрацювання особистих проблем. Якщо обидва партнери збіглися в неврозах, союз може бути стабільним та міцним. Наприклад, той, кому важливо виявляти контроль по відношенню до найближчої людини, зустрічає того, хто цей контроль через власні дитячі травми з радістю приймає.

Інший випадок — коли один із партнерів не потребує відпрацювання патологічного сценарію і все одно зустрічає менш стабільну людину і служить для неї постійним джерелом розрядки та підзарядки. Тоді людина, яка стає полігоном для відпрацювання неврозу, швидше за все, захоче відмовитися від стосунків, які її виснажують.

Інші ролі, які ми граємо у відносинах, можна дізнатися завдяки транзактному аналізу. Основна ідея цього методу полягає в тому, що кожен із нас у різних життєвих ситуаціях займає позицію дитини, батька чи дорослого. Дізнавшись свої схеми поведінки, можна скоригувати установки та неадекватні очікування від стосунків. Це важливо, оскільки повноцінний та багатогранний міцний союз можливий, коли зустрічаються двоє «дорослих», які знають свої потреби, кордони та свої слабкі місця. Знання цих слабких місць дозволяє не провокувати ситуації, де можуть проявитися на шкоду парі.

Все це може здаватися досить складним, але насправді для того, щоб мати здорові та міцні стосунки, зовсім не потрібно запасати багаж знань з теоретичної психології. Щоб вибрати відповідного партнера, важливо насамперед вирішити свої особистісні проблеми, познайомитися з собою, дізнатися про свої переваги, зрозуміти, що приваблює в людях, а що відштовхує. Наголошувати на собі, з ким вдається вибудовувати міцний контакт, а кого не хочеться бачити навіть у приятелях. Не забувати про те, що є цінним у відносинах, який союз ви хотіли б побудувати з іншою людиною і як ви бачите своє щастя в парі.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я