Є така річ, як сівозміна. І не для галочки в зошиті, а щоб город щороку радував, а не вимотував. Бо якщо з року в рік садити одне й те саме на одному й тому ж місці, то й ґрунт втомиться, і хвороби налетять, і бур’яни скажуть: «О, знайоме місце, працюємо!». Якщо розумно чергувати культури — і земля вдячна, і врожай багатший, і часу менше йде на боротьбу з бідою.
1. Не садіть після себе — овочі не люблять своєї компанії вдруге
Кожна культура тягне з ґрунту щось своє: хто азот, хто калій, хто фосфор. Якщо рік за роком садити, скажімо, помідори — ґрунт «виснажиться» саме по тій лінії. І нові помідори потім будуть стояти, як ображені: «А де мій сніданок?»
Після томатів краще посадити буряк або моркву, після моркви — щось із бобових, і так далі. Один рік — на збирання, другий — на відновлення.
2. Чергуйте «ненажер» із «годувальником»
Є рослини, які висмоктують із землі все, як пилосос (огірки, капуста, томати). А є ті, що навпаки — збагачують землю, наприклад, бобові.
Тому після жадібної капусти дуже добре посіяти горох або квасолю — вони підживлять землю, а не витратять її. Це як в родині: один з’їв, інший прибрав і приготував на завтра.
3. Чергуйте культури за типом плодів: корінь, лист, плід
Це — класика. Один рік садите те, що росте в землі (буряк, моркву), другий — що на поверхні (капуста, шпинат), третій — що плодоносить вгору (огірки, томати, перець).
Так земля рівномірно використовується, і жодна її частина не «вигорає» від перенавантаження. А ще це добрий спосіб розірвати цикл шкідників, які звикли, що тут завжди росте їхній обід.
4. Якщо була хвороба — наступного року іншу культуру і подалі
Якщо торік на грядці щось захворіло — фітофтора, гниль, блішки — то садити туди те саме наступного року не можна ні в якому разі. Шкідники вже чекають, грибки вже там. Вибирайте щось зовсім інше, краще з іншої родини.
І грядку — по можливості — перемістіть. Якщо город невеликий, хоча б не садіть в той самий рядок.
5. Даємо землі «перепочити» — сидерати або парова грядка
Іноді краща сівозміна — це нічого не садити, або посіяти сидерати: гірчицю, фацелію, люцерну. Ростуть швидко, збагачують ґрунт, пригнічують бур’яни і потім самі стають добривом. Усім треба відпустка (і вам, і землі).
Сівозміна — це не складна наука, а святий принцип у городній справі. Не садіть одне й те саме на одному місці, чергуйте типи рослин, вмикайте логіку — і город буде жити довго і врожайно. І головне — не забувайте: земля не терпить однотипної рутини. Вона любить зміну, як і ми з вами.