Цілющий потенціал рослини з високим стеблом, вузьким, як у верби, листям та рожевими квітами давно відомий у Північній півкулі. Іван-чай зайняв почесне місце в аптечках індіанських шаманів та європейських знахарів. У старовинних травниках іван-чай часто називають символом відродження через здатність проростати на найнесприятливіших ландшафтах на кшталт згарищ, звалищ, на придорожніх узбіччях та стічних канав.
Завдяки безлічі активних складових, серед яких танін, пектин, флавоноїди, кислоти, мікроелементи, вітаміни А і С, іван-чай має видатний букет корисних властивостей: протимікробну, болезаспокійливу, в’яжучу, протизапальну, протигрибкову, спазмолічну, пом’якшувальну, і навіть протипухлинну дію.
З усіх рослин російської флори кипрей вважається найдієвішим у протизапальній терапії, успішно справляючись з інфекціями гортані та ротової порожнини, запаленнями вух, горла, носа, бронхіальними та легеневими захворюваннями, астмою, кашлюком та іншими захворюваннями.
Здатність придушувати незнищенний вірус герпесу – ще одна з дивовижних властивостей цієї трави.
Спазмолітичні, пом’якшувальні та обволікаючі властивості забезпечують іван-чаю ефективність у лікуванні гастритів, колітів, виразок шлунка та дванадцятипалої кишки та інших захворювань ШКТ. Крім того, регулярний прийом відвару з зніту сприяє ефективності травлення, позитивно впливаючи на кишкову флору, регулюючи доставку поживних речовин та видалення відходів.
Характерна гіркота листя іван-чаю стимулює вироблення ферментів слизової оболонки шлунка та підшлункової залози, і тому його корисно приймати при радикальній зміні дієти або щоб допомогти організму в перетравленні складних або важких продуктів, які нечасто з’являються в меню. Як в’яжучий засіб, кипрей легко перемагає діарею та допомагає відновитися після харчового отруєння.
Крім того, натуропати рекомендують відвар з іван-чаю як загальнозміцнюючий засіб, що заспокоює центральну нервову систему і має легку седативну і протисудомну дію. Кіпрій використовується при лікуванні нирок і сечовивідних шляхів, проти головного болю та серцево-судинних недуг, а також як кровоспинний і ранозагоювальний засіб.
Іван-чай не тільки вживається всередину, але й з успіхом застосовується зовнішньо – при лікуванні дерматозів або у складі очищувальних тоніків для шкіри.
І, до речі, до відома гурманів: іван-чай – цілком їстівна рослина з характерним гіркувато-терпким смаком. Весняні пагони, багаті на вітамін С і бета-каротином, можна їсти сирими або приготовленими на пару, як спаржу. Молоде листя за смаком нагадує шпинат і чудово вітамінізує будь-яку страву, де доречна свіжа зелень. Квіти теж годяться і відмінно справляються в ролі прикраси салату.
Висушений, готовий до вживання іван-чай продається в аптеках. У супермаркетах та спеціалізованих магазинах (у тому числі онлайн, наприклад, на iHerb) іван-чай можна купити як самостійний продукт, так і в складі трав’яних зборів.
Ферментований і висушений кипрей – базовий інгредієнт для «копорського чаю», придуманого на заміну імпортному натуральному чаю наприкінці XVIII століття в селі Копор’є на Фінській затоці і досі справно виробленому за старовинною рецептурою. Варто відзначити, що в напоях з іван-чаю повністю відсутній кофеїн – незаперечний плюс для всіх, хто дотримується дієти без стимуляторів.
Ось 9 продуктів, яким можна дати "друге життя" - не викидати, а приготувати смачні страви.…
Співачка вже не один рік проживає в США і вперше показала, як виглядає її обранець.…
Лілія Ребрик нерешті поділилася зі своїми підписниками сімейними фотографіями, на яких видно найменшу доньку Аделіну.…
Неперевершена краса - айстри розпускаються влітку і продовжують радувати своїм цвітінням до пізньої осені. Часто…
Ідея проводити на кухні менше часу видається привабливою. Ніхто б не відмовився від однієї чи…
Так зване зелене добриво особливого представлення не потребує: воно добре знайоме навіть дачникам-початківцям. Його використовують…
Читати коментарі
Только не додумайтесь его, иван чай, собирать именно возле дорог. Кстати, здесь не упоминалось, что это прекраснейшее средство при чисто мужских проблемах, особенно возрастных. Так же - как вспомогательное средство при, в любом случае очень длительном, процессе отвыкания от алкоголя. Особенно в первые год-полтора-два, когда выздоравливающий пока ещё не отдаёт себе отчёт в своём психическом состоянии и мыслительной деятельности.