3 серйозні причини, чому варто відмовитись від інтервального голодування

В останні роки інтервальне голодування подається як найкращий спосіб схуднення – з видимим результатом та мінімальними обмеженнями. Однак далеко не всі, хто спробував харчуватись за такою схемою, залишаються її адептами: і докладно розповідають про причини, які змусили їх повернутися до звичайного харчування.

Сьогодні про свій досвід дотримання інтервального голодування можна почути від різних людей. Одні таким чином намагаються продовжити молодість, посилаючись на відкриття нобелівського лауреата про аутофагію та «самопоїдання хворих клітин» (але насправді ця теорія має мало спільного із системою 16/8). Інші вважають, що інтервальне голодування допомагає перемогти різноманітні хвороби. Хоча, наприклад, одні дослідження говорять, що ІГ може практично вилікувати цукровий діабет, а в інших доводиться, що стан хворих може лише погіршуватись.

Переважна більшість людей пробує інтервальне голодування для того, щоб схуднути – не відмовляючись від солодощів, іншої шкідливої їжі і не рахуючи калорії.

У соцмережах можна знайти безліч прикладів, коли інтервальне голодування допомагає позбутися 5, 10, 20 і навіть набагато більшої кількості зайвих кілограмів. Проте дієтологи все частіше твердять про приховані небезпеки системи 16/8.

Про неприємні побочки нерідко розповідають і самі представники інтервального голодування. Ми вивчили відгуки реальних жінок, які щонайменше місяць дотримувалися цієї системи харчування — але потім відмовилися від неї, вказавши на ці причини.

Суцільні обмеження

Обіцянка 8 годин на день є все, що завгодно та в будь-яких кількостях, звучить дуже привабливо. Але насправді через пару-трійку годин після закінчення харчового вікна з’явиться почуття голоду – і воно все сильніше наростатиме.

Звичайно, ти можеш вибудувати графік їжі так, щоб основна частина голодування припадала на сон та інші неактивні періоди дня. Але такий підхід дуже складно поєднувати із соціальним життям.

«Вас покликали на свято, ви приходьте, але їсти вам уже не можна. Чи комфортно вам перебуватиме на цьому святі? Не думаю. А якщо ви працюєте у графіку з 8 до 17? Потрібно перекрутитися, щоб поїсти кілька разів на роботі! А вечеря? Виходить, потрібно готувати сім’ї, спливати слиною і пити воду до наступного ранку. Ні, це однозначно не для мене», — ділиться своєю думкою дівчина в одній із спільнот, присвячених схуднення.

Терпіти голод фізично складно і небезпечно

Насправді з медичної точки зору тривале голодування може бути показанням для вкрай невеликої кількості людей, які не мають жодних проблем із здоров’ям. Найчастіше відмова від звичного графіка прийому їжі призводить до слабкості, зниження тиску і навіть до серйозних проблем зі шлунково-кишковим трактом.

«Через півтора місяці інтервального голодування мені стало погано. Заболів живіт, нудило та рвало, діарея, слабкість, підвищений пульс. Я подумала, що чимось отруїлася, навіть довелося “швидку” викликати. Через кілька днів усе нормалізувалося, а потім знову повторилося. Я зробила висновок, що це через голодування. Можливо, підшлункова не витримала. Я ще кілька разів намагалася повертатись до інтервального голодування. Але як тільки я довго відчуваю голод, мені стає погано, починає крутитися голова, підвищується пульс, нудить. Здавала аналізи, обстежувалася за повною програмою, все гаразд. Значить, річ лише в голоді. Тепер я намагаюся цього не допускати», — розповідає про свій сумний досвід інша інтернет-користувачка.

Нудота та запори

Через зміну графіка прийому їжі змінюються обмінні процеси в нашому організмі. Інтервальне голодування подається саме з погляду техніки, що покращує метаболізм. Однак насправді все дуже індивідуально, і іноді система 16/8 навпаки стає причиною дискомфортного самопочуття.

«У перші тижні після початку інтервального голодування я буквально літала! Тривожним дзвінком стала поява проблем зі стільцем — у мене стали траплятися запори. При цьому овочі та фрукти я вживала як і раніше, тобто об’єм клітковини не зменшувала. Навпаки, я стала їсти більше рослинної їжі, але користі не було ніякого. Та й останнім дзвоником для мене стала ранкова нудота. Як мені пояснив мій знайомий лікар, моя жовчний не витримав таких тривалих голодувань і почав протестувати», — згадує дівчина, якій довелося відмовитися від харчування за системою 16/8.