Дієтична депресія: чому на дієті псується настрій та як його повернути

Бути бадьорими та життєрадісними, повними сил та оптимізму під час процесу схуднення здатні одиниці. Розповідаємо чому так відбувається

Від однієї думки про дієту вже псується настрій і хочеться убити всіх? Але чому психіка так сильно пручається, здавалося б, позитивним змінам харчування? Та тому, що найчастіше дієти нічого позитивного у собі не несуть.

Як харчуєшся – такий і настрій

Харчування – один із факторів, що безпосередньо впливає на настрій. Адже нестача їжі – величезний стрес для організму. Нестача незамінних поживних речовин і вітамінів, дефіцит калорій, а отже енергії — все, що безпосередньо загрожує життєдіяльності організму, негативно позначається і на психіці.

Крім того, часто обмежуючи себе в їжі, ми не завжди досягаємо цілей. Адже худнути не така проста справа. Наприклад, якщо просто знизити калорійність харчування, не факт, що вага знизиться. На зміну метаболізму організму теж потрібні сили та енергія, яку можна взяти лише з харчування. Тому припиняти їсти – не варіант і харчуватися якомога рідше, теж.

До речі, порушення режиму харчування також можуть зменшити настрій. Коли людина довгий час не їсть, усі її думки концентруються лише на їжі. Психологи це називають «харчовидобувною поведінкою».

Тому експерт не рекомендує робити проміжки у прийомі їжі більше чотирьох годин, інакше не лише зіпсується настрій, а й зросте ризик переїдання. До того ж, чим довше був період голодування, тим менш розбірливою в їжі буде людина, або почне швидко поглинати їжу, що теж не на користь організму і фігурі.

Налаштувати контакт із тілом

Але навіть якщо залишити осторонь дієти і почати більш усвідомлено ставитися до їжі, уникаючи переїдання, все одно така перебудова вимагатиме чимало душевних сил. Як при цьому зберегти працездатність та нормальний настрій? Чи допоможуть, наприклад, продукти, які сприяють виробленню серотоніну та інших гормонів гарного настрою: шоколад, чорний перець, кава, банани та інше?

Як переконаний експерт, настрій людини залежить не так від складу їжі, що вживається, скільки від її співзвучності потребам організму. Є таке поняття як інтуїтивне харчування. Кожен із нас із народження наділений здатністю розуміти чого саме він потребує. Допустимо, сьогодні хочеться риби та організму треба її дати, а завтра — сил немає, як тягне на відбивну, і тут теж краще не сперечатися. Організм розумніший: якщо йому бракує білка і від цього знижується гемоглобін, він сигналить «хочу м’яса!». Якщо кісткам бракуватиме кальцію, то людину потягне випити склянку молока і поїсти сиру.

Якщо ви нормально харчуєтеся, не захоплюючись дієтами, організму буде легше достукатися до вас. Але, якщо з однієї дієти ви перескакуєте на сіншу, а від неї ще на якусь іншу, то контакт із власним тілом зможете втратити.

«Важлива не лише їжа, а й спосіб і час  її вживання, – уточнює Наталія Самойленко.Наприклад, відомо, що не лише нестача калорій, а й переїдання часто призводить до зниження настрою».

Погано вплинути на психологічний стан можуть і інші нюанси харчування. Допустимо, вам хотілося з’їсти банан із сиром, а довелося доїдати те, що залишилося від вечері. У цьому випадку теж можна відчувати розчарування та негативні емоції.

Естету, наприклад, не менш важливим є зовнішнє оформлення страви, якщо просто навалити йому їжі на тарілку, він вже буде засмучений. Така людина краще буде ходити голодною, ніж погодитися поїсти абияк. А іншому, навпаки, немає нічого милішого, ніж нашвидкуруч перекусити шаурмою біля метро, і знову швидко побігти у своїх справах. Будь-які потреби організму варто враховувати.

Звертайте увагу на якість життя

«Є багато можливостей, як покращити свій настрій без допомоги їжі, – каже психолог. — Безперечно, це свіже повітря, повноцінний сон, інтимні стосунки, спілкування з друзями та рідними, фізична активність. Не менш важливо своєчасно оцінити свої внутрішні ресурси та дати організму необхідний йому відпочинок».

Щоб було легше пережити необхідні зміни, важливо внести корективи у спосіб життя, насамперед, замінити своє звичне пасивне проведення часу на щось активніше. Наприклад, замість п’ятничної трапези з друзями в ресторані запропонувати їм здійснити спільну прогулянку парком або піти на екскурсію містом.

Виключити нездорові уподобання

Також важливо уберегтися від спокуси піднімати собі настрій небажаними способами. Наприклад, з допомогою алкоголю. Це може призвести до розвитку дранкорексії — так називається розлад харчової поведінки, при якому людина замінює одну або кілька трапез прийомом спиртного.

«Алкоголь не може бути інструментом підняття настрою, – попереджає дієтолог, Наталія Самойленко. — Якщо вам добре, а хочеться, щоб стало ще краще, можете випити келих вина, але якщо вам погано, але хочеться щоб стало краще — не пийте. Це небезпечний шлях, який не приведе ні до чого доброго. Важливо, щоб алкоголю в раціоні був максимум 1-2 рази на тиждень, і щоб спиртне вживалося не замість їжі, а на додаток до неї».

А що щодо фізичної активності? Чи може вона стати альтернативою антидепресантам, потреба в яких підвищується, коли людина різко змінює спосіб життя і стиль свого харчування?

Спорт сприяє покращенню обміну речовин, виробленню гарного гормонального фону, а також покращує контакт людини із власним тілом. Але ж антидепресантом він не являється.

Більше того, часто люди за допомогою надмірних фізичних навантажень демонструють так звану поведінку, що уникає. З останніх сил займаючись спортом, вони заглушають депресію. Нещодавні дослідження продемонстрували, що щоденні інтенсивні фізичні навантаження негативно впливають на психіку.

Тим не менше, спорт може підняти настрій, але лише у тому випадку, коли в людини є бажання ним займатися. Кардіонавантаження (степ-аеробіка, танці, еліпс, стрибки, біг) найкраще покращують гормональний та емоційний фон. Але якщо людина прийшла на спорт, але при цьому почувається дискомфортно, відчуває, наприклад, почуття сорому чи провини, то на емоційному рівні користі не буде (тільки біологічно)».

Так що якщо настрій на нулі, краще в такому випадку просто погуляти з друзями або сходити з ними в кіно.

Підніми собі настрій

Аутотренінг, медитація, молитва — все, що підвищує вашу співзвучність із душею та тілом, покращують настрій, вважає експерт. Адже відповідальність за власний настрій насамперед лежить не на оточуючих, а на самих нас.

Як стверджують психологи, перший метод самодопомоги – це ревізія свого життя.

Є так зване колесо життя. Його можна легко знайти в Інтернеті. Це коло складається з восьми секторів: здоров’я, відносини, оточення, визнання, забезпеченість, самовдосконалення, яскравість життя та духовність. Кожен сектор включає кілька моментів. Припустимо, до поняття «здоров’я» входять: самопочуття, зовнішність, настрій, рухливість, харчування, режим, сон, спорт. А компонентами духовності є: віра, творчість та мистецтво.

Намагайтеся проаналізувати кожен із компонентів колеса життя і зрозуміти, чи достатньо сьогодні відпочинку, їжі, спілкування, саморозвитку, щоб ви могли почуватися гармонійно. Обов’язково шукайте нові способи покращити та доповнити своє життя. Наприклад, спробуйте сходити або з’їздити туди, де давно не були: театр, консерваторію, музей, стадіон. Або придумайте щось цікавіше.