Як боротися з апатією: поради психолога

Причини появи апатії різноманітні. Вони залежать від зовнішніх обставин та особистісних характеристик людини, її адаптації до цих обставин. Насправді єдиного універсального способу впоратися з апатією немає. Психолог Наталія Холоденко пропонує різні варіанти боротьби із цим симптомом.

Апатія не є визнаним окремим захворюванням (немає у списку міжнародної класифікації хвороб). Її прийнято розглядати або як симптом природної психічної реакції здорової людини на обставини її життя, або як синдром тяжкого психічного захворювання. У звичайному визначенні апатія – це байдужість та відсутність емоцій. Внаслідок чого знижується інтелектуальна та поведінкова активність людини. Саме через це визначення у повсякденному житті про людину з ознаками апатії кажуть, що вона просто лінується.

Так у мене апатія чи лінь?

Ключова відмінність, яку важливо розуміти, лінь – це дія\поведінка. Лінь – це звичка. Звичка вибирати найбільш просту та приємну дію. У той час, як апатія – це стан, відчуття в тілі. Виявляється як відсутність тонусу, підвищена млявість, нічого не хочеться. Порівнювати їх, однаково що порівнювати протилежні речі.

Апатія як реакція на стрес (психологічна анестезія)

Кожен з нас пам’ятає випадок, коли після переживання стресу або екстремальної ситуації включається стан наче «здутої кульки». Такий стан настає або відразу після закінчення ситуації, або наступного дня. Після пережитого стресу відбувається різкий занепад сил, що виявляється млявістю в тілі та відсутністю будь-якого бажання. У таких ситуаціях апатія виступає у межах норми. Вона виконує роль психологічної анестезії. Тривалість її залежить від двох основних факторів:

• Швидкість, з якою ви перекладаєте емоційне переживання в досвід (коли подія сприйматиметься окремо від емоцій). Наприклад: ви пам’ятаєте смерть близької людини, але вже не плачете, коли згадуєте.
• Відновлення фізичного ресурсу та витрачених сил.

Прості дії самодопомоги

• Виконайте техніку Шапіро (вона ж ДПДГ). Це техніка руху ока. Найпростіший її варіант виконання: закриваєте очі і із заплющеними очима робите спочатку 8 рухів очей по горизонталі, далі немов малюєте знак нескінченності 8 разів, і завершальне – 8 кіл за годинниковою стрілкою;
• Здоровий безперервний сон тривалістю 6-8 годин;
• Випишіть усі думки на аркуш паперу протягом години (списані аркуші можна потім викинути);
• Дозвольте собі відпочинок або хоча б зменште звичну активність на найближчу добу;
• Виберіть день, вільний від соціальних мереж та телевізора.

Інші причини, що запускають апатію

1. “Можу, але не хочу” або “Хочу, але не можу”;
2. Причини різні, а результат один – “відплющив очі – вже втомився”;
3. На причини апатії впливає і тип особистості людини. А розвиток симптомів апатії може розвиватися повільно та непомітно.

Достигатори та апатія

Так, для активних, які звикли діяти, рухатися, причиною апатії стане відсутність мети; втрачений сенс звичних дій та втрата розуміння «Чого я хочу». На практиці такі пацієнти описують свою ситуацію як: «Начебто все добре. Все важливе, потреби закриті, але чому мені так погано?». Вони у пошуку сенсу свого життя (місії).

Погіршити ситуацію може те, що в оточенні не знаходиться людини, яка зрозуміє. Почувши пару разів у свій бік – «Ти з жиру шаленієш», людина замикається у своїх думках. Оскільки енергії багато, а ціль втрачена, при замиканні на таких думках можна додуматися і до суїциду. Тому дуже важливо на цьому етапі підтримувати помірне фізичне навантаження.

Корисні дії при апатії:

• Піші прогулянки, пробіжки, басейн;
• Складіть список своїх нездійснених «хочу» з самого дитинства до теперішнього часу. Нехай цей список буде щонайменше з 39 пунктів. Щось із цього списку ви потім викресліть ті, які втратили  актуальність. Щось у ньому нагадає вам про ваше минуле хобі, без якого ви раніше не уявляли собі життя, а зараз про це забули або були змушені відмовитися на етапі початку дорослого життя. Почніть їх реалізовувати;
• Поставте собі за мету протягом тижня, щодня пробувати щось нове, зробити те, чого ви ніколи до цього не робили. Наприклад: якщо ви правша, то спробуйте писати лівою рукою або почистити зуби. Спостерігайте за своїми емоціями;
• Мінімальна дія в моменті для швидкої самодопомоги – встаньте в позу начальника (ноги на ширині плечей, руки в боки, підборіддя піднесене, погляд на 15 градусів вище за горизонт). Вже протягом першої хвилини ви відчуєте покращення стану.

Вибір психолога для роботи з апатією

Зверніть увагу, що достигаторам більше підійде коуч, ментор або психологи-консультанти за цілями. Їм потрібна «муза», натхнення, цілеспрямована робота зі смисловими цінностями. А ось стратегам та аналітикам більше підійдуть психологи з психосоматики, тілесноорієнтовані. Їм потрібний тренер. Їм потрібна навичка вивільнення енергії та підвищення витривалості. Тому що одним потрібні цілі, а другим – ресурси їх досягати.

Якщо говорити метафорично, то апатія для нашої психіки виконує ту ж саму функцію, що й почуття голоду для тіла. Сама собою вона є симптомом відсутності ресурсу. Якщо правильно цей симптом розпізнавати та вчасно заповнювати ресурс, то все буде гаразд.

Одним з перших симптомів апатії, є неможливість засвоювати нову інформацію. Довгі тексти не дочитуються до кінця. Тому якщо ви дочитали матеріал до цих рядків і зміст статті зрозумілий, то у вас немає апатії.

Коли апатія не симптом, а синдром

Бувають випадки, коли апатія вже не симптом, а синдром тяжчого психічного захворювання. У таких ситуаціях вона проявляється сильною млявістю та загальмованістю. Мова людини буде дуже повільною з довгими паузами. Інтерес до себе та оточуючих буде настільки малий, що людина не зверне уваги, навіть якщо його посадити у незручну позу. В окремих випадках, при спробі розгальмувати людину, може виявити агресію.

У таких випадках допомогти може лише спеціалізована допомога у клініці. Така допомога надається за зверненням самого пацієнта або за зверненням близького родича. Тому, якщо ви не є близьким родичем дорогій вам людині, яка перебуває в такому стані, то першим кроком буде донести серйозність ситуації її рідним.