Нуль емоцій: що робити, якщо ти втомилася від життя

Ти стала дратівливою та нестримною, алкоголю та шкідливої їжі у твоєму житті побільшало, а спорту менше, те, що ще недавно приносило задоволення, раптом стало байдуже…

Можливо, ти зіткнулася з так званим синдромом емоційного вигоряння (СЕВ). На жаль, це не просто модна недуга, це крик про допомогу твого організму, який більше не може працювати на межі можливостей.

Що це таке?

Скажімо прямо, ти не одна така. З цією проблемою стикаються близько 80% усіх жителів мегаполісу. У перекладі з популярної мови на медичну, цей стан пов’язаний із порушенням діяльності нервової системи, а точніше з порушенням адаптації. Припустимо, раніше ти легко витримувала більш напружений робочий графік, як мінімум протягом тижня. А зараз здуваєшся вже через пару днів… Лікарі пояснюють це тим, що у разі РЕВ нервова система працює так, що ти збуджуєшся швидко, а от загальмувати вчасно не встигаєш… Те, що раніше захищало тебе від перевантажень (уміння розставити пріоритети , відмісти непотрібні тобі проблеми та емоції, раціональність), відходить на другий план. В результаті ти втрачаєш навички керування своїм часом, не можеш правильно вибудувати режим дня, вчасно зупинитись, щоб відпочити. Наголосимо: «не можеш», а не «не хочеш».

Звідки він береться?

Провокує розвиток СЕВ хронічний стрес. Причин для його розвитку достатньо: це і особливості професійної діяльності, і тривалі навантаження, і сімейні негаразди… При цьому саме жінки стикаються із синдромом вигоряння частіше, ніж чоловіки. У представників сильної половини людства рідко постає вибір між кар’єрою та сім’єю, тоді як нам увесь час доводиться балансувати між професійною реалізацією та обов’язками хранительки домашнього вогнища. Це в рази посилює напругу та підвищує ризики до вигоряння.

Як перевірити себе?

Для початку спробуй оцінити свій поточний спосіб життя. Лікарі радять звернути увагу на своє здоров’я, якщо:

• увечері, щоб зняти напругу, ти випиваєш келих вина;
• для того, щоб заснути, приймаєш заспокійливі трав’яні препарати;
• у тебе обмежується коло інтересів, які раніше були звичними. Наприклад, ти перестала читати книги перед сном, хоч раніше це був щоденний ритуал;
• ти почала довше затримуватися на роботі. Через підвищення внутрішньої тривожності виконуєш звичний обсяг роботи за більший час;
• у тебе з’явилися невмотивовані страхи;
• надто емоційно реагуєш на якісь події: часто ображаєшся, швидко виходиш із себе або навпаки надовго замикаєшся;
• тебе турбує невмотивована пітливість, невеликі перепади артеріального тиску, почастішали головні болі;
• їси багато солодкої їжі, намагаючись таким чином заповнити ресурси, яких не вистачає;
• почала частіше застуджуватися;
• навіть після відпочинку почуваєшся стомленою.

Як це лікується?

Багато хто вважає, що з такою «дурницею» звертатися по допомогу до лікарів просто соромно… Аж ніяк! В арсеналі лікарів є чимало методик, які допоможуть тобі навчитися знімати напругу. До таких, наприклад, відноситься метод БОС – біологічного зворотного зв’язку з нервовою системою. Тобі наочно продемонструють, що відбувається в організмі під час сильної напруги, а також навчать різним методам керування своїм станом (рухи, музика, візуальні образи, масаж, запахи). Згодом ти зможеш використати всі ці навички, щоб зняти фізичну чи емоційну напругу.

Мені потрібний психотерапевт?

Можливо, тобі знадобиться допомога психотерапевта. Це доречно тоді, коли ти начебто розумієш, що випивати алкоголь і наїдатися на ніч не можна, але продовжуєш це робити. Цей стан лікарі називають внутрішньоособовим конфліктом, щоб вийти з нього, потрібно зрозуміти справжні мотиви, що впливають на твої емоції та поведінку. А вони можуть бути закопані дуже глибоко.

Як запобігти РЕВ?

Ресурси нашої нервової системи зовсім не безмежні. Ти маєш навчитися вчасно їх поповнювати. Причому черпати ресурси треба зі здорових джерел – не зі шкідливих звичок, а із занять спортом, прогулянок, хобі, спілкування з близькими, відвідування театрів та концертів. Плануй своє дозвілля так само, як ти плануєш свій робочий розклад. При цьому чим різноманітнішими будуть джерела отримання ресурсів, тим з більшою віддачею працюватиме твоя нервова система.

Що робити, якщо ти зрозуміла, що це все про тебе?

• По-перше, зверни увагу на режим твого звичайного дня – у ньому обов’язково мають бути моменти розслаблення.
• Розбивай свій день не на дві частини (до обіду та після обіду), а на блоки по 2-3 години, між якими плануй 15-хвилинні паузи. Такий режим праці не йде в розріз із нашими біологічними ритмами, дає можливість вчасно відстежити зроблені помилки та підвищує творчий потенціал.
• Навчися перемикатися. Протягом дня важливо відстежувати рівень своєї енергії та відповідно до нього перемикатися на вирішення тих чи інших завдань. Зокрема, у періоди підвищеної працездатності виконуй завдання, які потребують планування, розробки стратегії, творчості. У періоди занепаду сил роби рутинну роботу: почисти пошту, розсортуйте файли і т.д.
• Підбери вправи, які можна виконувати у перервах між роботою. Будь-який рух активізує рухові області головного мозку, надаючи можливість відпочити зонам, які відповідають за складні розумові процеси.
• «Відключайся» на початку та наприкінці дня. Починати та закінчувати свій день потрібно у тиші. Вимикай комп’ютер і телевізор, відклади всі обов’язки – сімейні та робочі. Насолоджуйся рідкісним періодом «нічогонероблення», прогуляйся, почитай книгу, послухай спокійну музику.