Про що сигналізує організм, коли постійно хочеться солодкого

Наш організм є самодостатнім, складним “процесором” і просто так він не дає жодних сигналів. Тому дуже важливо прислухатися до себе, своїх відчуттів і ще важливіше розуміти про що сигналізує нам організм.

Наприклад, часто хочеться солодкого. А про що намагається сказати організм?

Одна з найпоширеніших причин того, що хочеться солодкого – це нестача вуглеводів, але складних вуглеводів.

Класична схема збалансованого харчування має на увазі, що 40-50% від раціону посідають вуглеводи. Глюкоза, яку постачають нас вуглеводи, просто необхідна роботи мозку, підтримки фізичної активності і якщо її бракує, то організм починає шукати найпростіші шляхи отримання глюкози – вимагати солодкого, саме швидких вуглеводів.

Тому давайте організму достатньо складних/повільних вуглеводів, щоб він не шукав простих і швидких шляхів отримання енергії.

Склад мікрофлори вашого організму. Якщо мікрофлора в організмі сформувалася патогенна, шкідлива за рахунок неправильного харчування з переважанням борошняного, солодкого жирного, то вона і проситиме вуглеводи та цукру, щоб множитись і далі.

Тут основне завдання – розвести у себе більше корисних мікроорганізмів, стежачи за харчуванням і налягаючи на продукти, багаті на пребіотики. У людини, що збалансовано харчується, споживає овочі, фрукти, ферментовані продукти з пребіотиками, мікрофлора більш правильна.

Збій у гормональній системі – відсутність чутливості до інсуліну в результаті чого підшлункова залоза починає виробляти все більше інсуліну, тому потрібно більше енергії та найпростіший спосіб її отримання, як уже говорилося вище, запросити солодкого.

На розвиток інсулінорезистентності впливає три фактори: генетичний фактор (якщо в сім’ї є діабетики), фактор навколишнього середовища (зміни харчування сучасного світу), фактор способу життя (високе споживання продуктів, що містять цукор та інші рафіновані вуглеводи при малорухливому способі життя).

Говорила, кажу і говоритиму – є проблеми зі здоров’ям – біжимо до фахівців і під їх контролем проходимо терапію і дотримуємося прописаної дієти.

Якщо не хочемо отримати проблем – харчуємося збалансовано (стежимо за КБЖУ), ведемо активний спосіб життя, при цьому не варто впадати у крайнощі та садити себе на дієту для діабетиків.

Стрес і нагородження себе за допомогою солодкого, заохочення себе солодким.

Банальна порада, звичайно, уникати стресів, але хоча б намагатися не зациклюватися на самому стресі не жаліти себе, ще більше налягаючи на тістечка, а вирішувати проблему, відволікатися на щось інше.

Та й є фахівці, які із проблемою самоутішення солодким допомагають упоратися – адже це здебільшого психологічна проблема.

Ну і звичка. Так уже було заведено в сім’ї, що по обіді обов’язково треба чай із чимось солоденьким попити. Нудно стало – рука теж сама тягнеться до цукерки. Звичка така. Може, й не хочеться, а на автоматі рука тягнеться до солодкого. Із цією звичкою можна і треба боротися. Не тримати солодощі у будинку чи прибирати з видного місця, дозувати їх.

Прислухайтесь до себе!