Вчені з’ясували, як бактерії можуть зменшити тягу до солодкого

Глюкагоноподібний пептид-1 (GLP-1) є гормоном повноти, який допомагає організму регулювати рівень цукру в крові, апетит і метаболізм.

«Оземпік» та подібні препарати є агоністами рецепторів GLP-1, синтетичними версіями цього природного гормону.

Вчені з Китаю дослідили зв’язок між тягою до цукру, здоров’ям кишечника та гормонами, зокрема GLP-1.

Попередні дослідження показали, що наша тяга до їжі походить як від мозку, так і від кишечника, але наука, що стоїть за тягою до цукру, є складною, і вчені точно не впевнені, яку роль відіграють кишкові мікроби.

У китайському дослідженні вчені проаналізували кров 18 мишей з діабетом і 60 пацієнтів з діабетом 2 типу і порівняли її з кров’ю здорових контрольних людей, мишей і 24 людей без діабету.

За даними Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC), діабет — це метаболічне захворювання, тобто воно пов’язане з тим, як організм перетворює їжу в енергію.

У людини може розвинутися діабет або інші метаболічні розлади, якщо її організм намагається впоратися з надлишковим цукром у своєму раціоні. Китайські вчені виявили, що це може бути пов’язано з певною кишковою бактерією, яка допомагає організму виробляти Ozempic-подібний гормон повноти GLP-1.

Вони виявили, що миші та люди з діабетом мали нижчий рівень білка під назвою FFAR4, пов’язаного зі зниженим рівнем GLP-1.

Миші, які мали нижчий рівень FFAR4 і GLP-1, також мали нижчий рівень кишкових мікробів під назвою Bacteroides vulgatus і вітаміну B під назвою пантотенат.

Вчені перевірили вплив цих кишкових мікробів, давши додаткову кількість B. vulgatus діабетичним мишам, і виявили, що миші значно зменшили свою поведінку, пов’язану з пошуком цукру.

Вчені дійшли висновку, що пантотенат спонукав організм виробляти більше GLP-1, що призвело до збільшення кількості гормону FGF21.

FGF21 — це гормон печінки, який діє безпосередньо на частину мозку, що називається гіпоталамусом, який контролює харчову поведінку.

Таким чином, менша кількість корисних кишкових бактерій B. vulgatus була пов’язана з меншою кількістю пантотенату, меншою кількістю FFAR4, меншою кількістю GLP-1, меншою кількістю FGF21 і, що важливо, більшою тягою до цукру.

Але якщо мишам з діабетом додали B. vulgatus, це допомогло виробляти в організмі більше Ozempic-подібного гормону повноти GLP-1 і зменшити їхню тягу до цукру.

У майбутньому це може призвести до розробки нових методів лікування та профілактики діабету 2 типу, інших метаболічних захворювань і цукрової залежності.

Замість того, щоб призначати синтетичні ліки GLP-1, такі як Ozempic, можливо, з часом можна буде допомогти організму виробляти більше GLP-1 самостійно.