Чому українці почали сваритися між собою і як цьому запобігти

Звуки сирени, реальні вибухи і руйнація будівель, поранення і смерті людей, перебування тривалий час у бомбосховищах та підвалах – це все стало реаліями нашого життя. Суцільний стрес оголює нерви, позначається на самопочутті й соціальних контактах.

У такі часи важко зберігати спокій, врівноваженість і чутливість один до одного. Конфлікти можуть виникати на фоні страху та зневіри, поганого фізичного самопочуття і невизначеності чи незмінності ситуації. Коли навіть елементарні базові життєво-важливі потреби не зодовольняються.

Як в цей непростий час тримати свої нерви в порядку та уникати конфліктів?

• Перше, що треба зробити — усвідомити, що «нервовий розлад» — це нормальна реакція на ненормальні події. Намагаємося спокійно реагувати на роздратування, страх, гнів, сльози оточуючих. Пробачаємо слабкості. Так само не картайте себе за нервові зриви.
• Думаємо, що доброго для себе та інших можемо зробити зараз, не заглядаючи надовго у майбутнє. Уникаємо стану бездіяльного переживання на користь покрокового виконання плану на день. Коли увага зосереджена на тому, що я можу і маю сьогодні зробити, не залишається часу на переживання та непорозуміння з іншими.
• Бути корисним. На перший погляд може здаватися парадоксальною порадою, але спрямованість на інших людей і прагнення допомогти стабілізує наш власний емоційний стан, знижує тривожність, зменшує відчуття страху, а тому робить нас менш конфліктними.
• Прагнемо досягати продуктивності. Важливо робити те, що вміємо робити, те, що добре виходить. Коли бачимо результати своїх зусиль, це підсилює віру в перемогу. Коли відчуваємо і помічаємо свій внесок у спільну справу, це вселяє надію, дозволяє спілкуватися на позитиві на противагу сваркам і конфліктам.
• Проявляйте турботу про себе. Добре мати хоч якийсь час суто для себе та, виходячи з актуальної ситуації, задовольняти свої базові потреби: у їжі, сні та відпочинку, теплі, спілкуванні та усамітненні.