Коли краще садити півонії: зараз чи в серпні-вересні

По-перше, треба знайти сонячний шматок ділянки. Півонії вкрай світлолюбні, тому їх нове житло має бути доступне сонячним променям протягом усього світлого дня. Ну, можливо, на годину менше, але не більше.

Чому півонії краще садити зараз, а не у серпні-вересні

Більшість авторитетних садівників радять висаджувати півонії наприкінці серпня-початку вересня, але найкраще робити це все-таки зараз. Як показує досвід, рання посадка півонів помітно підвищує процес їхнього приживання і надає їм підвищену стійкість проти хвороб.

Вся сіль – в адаптованості кореневої системи та утворенні всмоктувальних корінців, які зазначені вище якості і визначають. А адаптованість наприкінці літа нижче.

На додачу до високої соляризації півонії до місця проживання пред’являють ще дві основні вимоги: не повинно бути надлишку вологи у вигляді ґрунтових вод – це раз, а два – це місце проживання не повинно розташовуватися в низині. Височина не обов’язкова, але в низині — ні-ні.

Формально півонія невибаглива, але комфорт любить. Грунт віддає перевагу нейтральному або дуже слаболужному. Розміри ями для посадки визначають по кореневій системі. Невеликий кущик, в один-два корені – вимагає не менше 60×60×60 сантиметрів. Кожен новий корінь збільшує параметри ще на 10 сантиметрів у всіх напрямках.

Перший шар у будь-якому випадку – дренажний. Найкращий дренаж – пісок. Товщина — сантиметрів 15, не більше, але й не менше ніж 10.

Не поскупіться на спеціальний живильний шар. Він простий і примітивний, але ефективний: 1 частина вийнятого грунту змішується з 1 частиною компосту, 1 частиною гною, що перепрів (не молодше 3 років) і 300 суперфосфату з доданими мікроелементами. Можна додати, якщо є, півлітрову банку попілоу. Все це добро має становити завтовшки не менше 20 сантиметрів. І ще. Цього року зима була сніговою, а весна затяжною і аж ніяк не спекотною, тому від гріха подалі додаємо також півлітрову банку доломітового борошна. Таким чином страхуємось від можливо підкисленого ґрунту.

Далі ця подушка, що годує, засипається вийнятим грунтом так, щоб сантиметрів 10 до краю залишилося. Утоптуємо все ногою і насипаємо шар, сантиметрів у п’ять, піску і засипаємо ґрунтом остаточно. Орієнтир – верхня брунька: треба, щоб над нею було від 3 до 5 сантиметрів ґрунту.