Будь-яка сучасна війна — це насамперед пінг-понг артилерії, від якого страждають більшою мірою мирні жителі. Тому, якщо ви опинитеся в зоні бойових дій, важливо знати, як поводитися.

Короткий словник:

• Мінуси, ульоти, вихідні – артилерійські залпи.
• Плюси, прильоти, подарунки – влучення снарядів.
• Пінг-понг – обопільний артобстріл.

Ось поради від нашої Служби Безпеки України, а нижче більш розгорнута інформація про артилерійські обстріли:

Як звучать постріли?

Звуки прильотів ворожих снарядів – це важкі, з характерним тріском при попаданні в будинки, і глухіші, якщо снаряд попадає в землю.

82-міліметрові міни, найменші з тих, що використовуються, видають при польоті характерний свист, 120-міліметрові – шипіння, реактивні танкові снаряди – ні з чим не порівнянне виття.

“Гради” та інші реактивні снаряди взагалі не чути під час польоту. Вихідний залп «Града» нагадує звук гороху, що висипається на стіл.

Багато людей, проживши в зоні бойових дій не один рік, як і раніше, плутають залпи та прильоти, спираючись при оцінці лише на ідеологічні уподобання.

Що робити при виявлені перших звуків снарядів

Падайте де стоїте і перечекайте обстріл там. Змінюйте розташування лише у крайньому випадку. Слухайте та одночасно приглядайте місце для укриття. Вам потрібно зловити ритм: звук залпу, час польоту снаряда та падіння. Рахуйте секунди від залпу до падіння і починайте бігти одразу після прильоту. Вам потрібно впасти за кілька секунд до розрахункового часу чергового влучення. Якщо працює два і більше знарядь, рахуйте від останнього.

Відкрийте рота і закрийте вуха руками. Це дозволить уникнути контузії та збереже слух при особливо близьких вибухах. Якщо сталося так, що після прильотів ви перестали чути, не лякайтеся. Зазвичай якщо немає фізичних пошкоджень, слух відновлюється протягом 3-7 днів. Закривайте очі, щоб уберегти їх від пилу та кам’яної крихти.

Де сховатися

Чим нижче ви будете по відношенню до поверхні землі, тим краще. Підземні переходи, підвали, люки колекторів (за умови, що звідти не валить пар), канави, траншеї і навіть високий бордюр. Підійде будь-який рельєф місцевості, який зможе захистити вас від уламків. Під час вибуху уламки розлітаються вгору і в сторони по дотичній, тому чим нижче щодо рівня землі ви заляжете, то вищі шанси залишитися неушкодженими.

У жодному разі не ховайтеся біля стін будівель. При попаданні в стіну вас може поранити уламками цегли, бетону або завалити.

Те саме стосується вікон та вітрин: одне невеликих розмірів вікно перетворюється після вибуху на відро дрібних уламків, частина яких вилітає на вулицю і може серйозно поранити вас.

Уникайте різноманітних нагромаджень із ящиків, контейнерів та інших предметів, якими вас може завалити навіть від ударної хвилі. Не варто залазити і під машини: вони не врятують вас і не захистять від уламків.

Що робити, якщо поблизу військові?
Якщо ваше місто знаходиться на лінії дотику і в дитячий садок, школу або склад навпроти вашого будинку заселилися військові – пакуйте речі та їдьте . Можливо, вже за добу після від’їзду до вашого будинку прилетять перші снаряди.

Аналогічно робіть при появі поряд з будинком блокпоста або військової техніки. Чим швидше ви поїдете, тим швидше адаптуєтеся на новому місці і тим вище шанси залишитися живими. З помешканням попрощайтеся: цілим ви його вже не побачите.

Як бути, якщо я не можу зараз виїхати

Якщо ви живете у приватному будинку та обстріли району стають регулярними, закладіть віконні отвори мішками з піском. Це, звичайно, не врятує від прямих влучень, але вбереже від уламків та куль.

У квартирі можна зробити перестановку меблів та закрити вікна шафами, набивши полиці на рівні вікон книгами чи іншими речами. Чим щільніше, тим краще.

Обклейте скло вікон скотчем – це не дасть їм розсипатися на безліч дрібних осколків. Головне, не забувайте хоча б раз на рік віддирати скотч і клеїти новий, інакше з часом він припечеться намертво, віддерти його буде серйозною проблемою.

Де безпечніше у приміщенні

Найбезпечнішим місцем під час обстрілів (воно ж місце вашого нічлігу) повинна стати внутрішня кімната, бажано з несучими стінами, без вікон або з вікнами, що виходять на стіну іншого будинку. Подбайте про килимок або каремати на підлозі.

В інтернеті часто пишуть, що обстріл не триває більше 20 хвилин. Це маячня далеких від війни людей. Деколи вам доведеться проводити на підлозі всю ніч.

По можливості накривайтеся зверху товстою ковдрою – це додатковий захист як від уламків на зльоті, так і від кам’яних уламків та скла.

Не витрачайте час на спуск у підвал, якщо ви мешкаєте на верхніх поверхах. Краще лягайте у отворі дверей або на сходовому майданчику. Снаряд з однаковою ймовірністю може потрапити як на дев’ятий, так і на третій поверх у той момент, коли ви будете бігти сходами. Не ризикуйте через марні пересування.

Що робити, якщо стрілянина застала у дорозі

Якщо ви пересуваєтеся на машині по лінії зіткнення, не закривайте вікна. Це дозволить контролювати ситуацію, у разі чого швидко зупинитися та вийти з машини.

Навіть якщо на вулиці суворі морози, тримайте вікна відчиненими, поки не залишите зону обстрілів.

Зазвичай водії, які їздять такими місцями і живуть на прифронтовій території, дуже тямущі й миттєво реагують на все. Не сійте паніку і не давайте поради зупиняти машину або натискати педаль, особливо якщо ви в гостях. Водій сам вирішить щодо ситуації, як краще чинити.

Мені дуже страшно. Як упоратися з емоціями

Намагайтеся заспокоїтись. Атеїсти можуть рахувати до ста, віруючі — молитися. І ті, й інші — намагатися рівно й глибоко дихати.

Хоч би що відбувалося навколо, головне — не панікувати. Не треба бігти, особливо якщо довкола люди. Хтось може наслідувати ваш дурний приклад. Дуже часто жінки в таких ситуаціях губляться, можуть завмерти на місці або побігти. Повалюйте їх на землю (плювати на бруд, калюжі та сміття під ногами) і не давайте рухатися.

Якщо ви потрапили під обстріл із дівчиною або дитиною, міцно тримайте їх за руку і не давайте випрямитись і побігти. Не бійтеся відважити пару ляпасів, щоб привести до тями.

Якщо зовсім нестерпно – можете кричати. Під обстрілом страшно всім, винятків немає.

Типова реакція організму під час обстрілу це миттєвий викид божевільної дози адреналіну в кров. Ефект, який неможливо отримати ні при стрибку з парашутом, ні під час сплаву гірськими річками. Сильне серцебиття, високий пульс, стрибки тиску та заціпеніння. У ці моменти ваш організм у прискореному темпі спалює ресурси, проживаючи відпущені вам роки за хвилини.

Що робити, коли залпи стихли

Уважно огляньте себе та близьких після обстрілу у разі, якщо були прильоти поряд. Можливо, когось поранило, але від надлишку адреналіну людина цього не відчула одразу.

Переконайтеся, що немає вогнищ загоряння у вашому будинку, квартирі чи у сусідів. Якщо були прямі влучення, дзвоніть у пожежну та швидку. Надзвичайним службам заборонено виїжджати до закінчення обстрілу, але ваш сигнал зафіксують.

Намагайтеся допомагати людям поблизу, навіть якщо вам дуже страшно. Хоча б тому, що завтра в подібному лиху можете опинитися ви.

У жодному разі не торкайтеся снарядів, що не розірвалися. Незважаючи на те, що це досить поширене явище — стріляти по житлових кварталах болванками (кажуть, так у військових проявляється совість щодо цивільних), снаряд може виявитися цілком бойовим, але не розірватися з якихось причин. Якщо ви побачили такий — огородіть його та повідомите про це правоохоронні органи чи МНС.

Артобстріли – це квінтесенція сучасних воєн, апогей негативних емоцій та найважче випробування для людської психіки. Навіть якщо ви, ваші близькі та житло не постраждають під час чергової партії в пінг-понг, ваша нервова система та психіка щоразу, без винятків, отримують невидимі до певного часу рани. Уникнути їх неможливо. Потім вони виявляться загостренням хронічних захворювань, порушенням сну, психологічними травмами чи серйозними проблемами з нервовою та серцево-судинною системами.