Поради психологів, як “стати авторитетом” для своєї дитини

У перші роки життя дитини авторитет батьків безумовний та абсолютний. Але в міру дорослішання малюк навчається навичкам самообслуговування, у його житті з’являються вихователі, вчителі. Він спостерігає різні моделі поведінки та стосунків, намагається висловлювати свою думку. І батькам доводиться докладати зусиль, щоби зберегти авторитет.

Як завжди залишатися для дитини авторитетом, розповіла Каріна Ріхтере — психолог, фахівець із дитячо-батьківських відносин, випускниця Міланського університету Бікока, мама 5-х погодок, адепт теорії прихильності, засновниця онлайн-школи «Мамазонка», яка допомагає батькам вибудовувати теплі стосунки з дітьми та виховувати їх без почуття провини.

Чи потрібно вибудовувати з дитиною партнерські стосунки?

Від сучасних батьків все частіше можна почути думку про те, що необхідно вибудовувати партнерські відносини з дитиною: цікавитись її думкою, дізнаватися про уподобання, дискутувати, намагатися  бути другом.

Така партнерська позиція може доходити до абсурду, коли дорослі люди обговорюють з 3-річним малюком, о котрій годині йому лягати спати, або коли він буде їсти цукерки. Дитина ще не може усвідомити багатьох речей. Він керується миттєвими бажаннями і не здатний зрозуміти, що режим дня необхідний для його здоров’я, а цукерки до обіду шкідливі для шлунка.

Коли батьки намагаються встановити з сином чи дочкою партнерські чи дружні стосунки, це вказує на їхнє бажання завжди залишатися хорошими. Але така поведінка не робить їх авторитетними. Дорослі стають заручниками своєї позиції. Дитина підростає та відчуває вседозволеність, а також не вміє сприймати слово «ні» та інші життєві «труднощі».

Що означає бути авторитетом для дитини?

Авторитетна фігура – це людина, яка встановлює межі, правила поведінки. Робиться це з любові до дитини та добрих спонукань. Наприклад, змушуючи його йти спати о 21.00, дорослий усвідомлює, що в цей період в організмі людини виробляють певні гормони, необхідні для обміну речовин. Якщо малюк буде лягати, коли захоче, це призведе до дисбалансу в організмі та захворювань.

Дитина в силу віку не здатна зрозуміти ці тонкощі. Вчинок дорослого, що встановлює межі, в цей момент викликає образу, обурення, що виливається у бурю емоцій. Малюк може почати істерику, плакати, кричати, навіть кататися по підлозі, наполягаючи на своєму, але позиція батьків не повинна змінюватися.

Важка дитина: що робити з дітьми, які не слухаються

Уміння тата чи мами знайти у собі внутрішні сили, щоб пережити емоції дитини, і є основою авторитетності. Можна допомогти дитині подолати почуття, що охопили його, пожаліти, приголубити, але правила не повинні порушуватися.

Вибудовування кордонів робить батьків менш близькими людьми, але благотворно позначається на психіці дитини. Він розуміє, що світ не крутиться навколо нього одного, і в житті бувають різні ситуації, до яких треба вміти пристосовуватися. Виростаючи, дитина не має ілюзій, стає більш гнучкою, легше справляється з труднощами.

Основа авторитету – внутрішня впевненість батьків у тому, що вони дорослі і тому приймають рішення. Вони не зобов’язані задовольняти всі забаганки своїх дітей. Саме внутрішня опора дає можливість пережити емоції дитини і не намагатись потурати їм в прагненні стати «хорошою матусею».

Як стати авторитетом для дитини?

Щоб заслужити авторитет дитини, не потрібно виконувати всі його бажання або поводитися, як найкращий друг. Але й не варто залякувати чи ображати малюка, щоб він вас боявся. Авторитет будується на довірі, повазі та емоційній близькості.

Встановіть розумні правила та дотримуйтесь їх

Якщо в сім’ї є правило, що діти лягають спати о 21.00, винятків не повинно бути. Примхи – не привід відступати від режиму. Коли дитина ходить у дитячий садок, необхідно відводити його туди кожен будній день, а не орієнтуватися на його бажання та настрій. Правил у сім’ї може бути кілька – не надто багато, але дитина з ранніх років має розуміти, що правила потрібно виконувати.

Дотримуйтесь своїх обіцянок

Вибудовуючи кордони, намагайтеся завжди тримати обіцянки. Не обманюйте дитину: повернути втрачену довіру буде важко. Це правило відноситься і до заохочення, і до покарань.

Якщо обіцяли піти до зоопарку, відкладіть справи та обов’язково це зробіть. Коли ви просите дитину повернутися о 20.00 з прогулянки з друзями, і кажіть, що у разі запізнення не дозволите їй користуватися гаджетами тиждень – теж дотримайтесь своєї обіцянки. Будь-який відступ від ваших слів буде розцінено як слабкість і не дозволить заслужити авторитет.

Захищайте дитину

Не дозволяйте іншим людям кричати або лаяти вашу дитину, навіть якщо вона винна. Припиняйте пресинг та негативні висловлювання на його адресу. Вдома наодинці ви можете поговорити з ним суворо, але не потрібно це робити за всіх. Дитина повинна відчувати, що ви на її боці. І засуджуйте вчинок, а не саму дитину.

Вчіть дитину визнавати свої помилки

Не варто лаяти або карати дитину за помилки: вона повинна їх усвідомити, щоб не чинити надалі. Нехай вибачиться і, якщо можливо, виправить свої дії. Наприклад, якщо в школі ваш син смикав дівчинку за кіски нехай він сам вибачиться перед однокласницею наодинці. Не карайте, але й не пускайте ситуацію на самоплив, щоб у малюка не сформувалося відчуття вседозволеності.

Подавайте приклад

Власний приклад – найкращий спосіб виховання. Встановлюючи правила та сімейні традиції, врахуйте, що і ви повинні їх дотримуватися. Бажаючи прищепити любов до здорового способу життя, дотримуйтесь його самі. Інакше у малюка виникнуть питання, чому дорослим можна порушувати межі, а дітям – ні. Якщо систематично хитрувати та обманювати, авторитету домогтися не вдасться.

Відповідайте на запитання дитини

Якщо малюк про щось запитує, не відмахуйтесь і не посилайтесь на те що ви зайняті. Звичайно, батьки не повинні все знати. Але сьогодні ми можемо користуватися інтернетом та легко знаходити потрібну інформацію. Коли дитина чимось цікавиться, вивчіть питання та розкажіть йому про це. Уміння слухати та заохочувати цікавість дитини підвищує авторитет батьків.

Поважайте потреби своєї дитини

Мова йде саме про потреби, а не забаганки. Цікавтеся захопленнями, інтересами сина чи дочки. Якщо дитина хоче відвідувати гурток малювання і просить купити йому фарби, це не забаганка, а потреба самовираження. А ось ще одна цукерка чи іграшка — це миттєве бажання, яке не варто задовольняти без потреби.

Прагнучи заслужити на авторитет своєї дитини, будьте впевнені у власній позиції, не порушуйте встановлених кордонів і не намагайтеся вибудувати з дитиною партнерські відносини. Відчуйте внутрішню впевненість і дійте так, як нагадує здоровий глузд і любов.